Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#73 Він може єдиний з сучасних наших поетів-філософів <g/> , у кого в центрі світу лишається людина і може навіть Я самого поета <g/> , який не чекає ані страшної кари світові в Страшному суді <g/> , ані приходу світлого Ґрааля <g/> , рятівника світу і чистих душ у світі <g/> . </p>
doc#71 ] <g/> ; у нього ж можна знайти відомості про втручання польських королів у внутрішні справи української православної Церкви [ <g/> див <g/> .
doc#27 У листі до Шевченка ( <g/> 1858 <g/> ) він пише <g/> : « <g/> Тепер же сам бачиш <g/> , що панський вік кінчається <g/> , а людський починається <g/> » <g/> .
doc#84 Це була спроба провінції протиставити себе світові <g/> , піднісши провінційність у святая святих <g/> . </p>
doc#81 Таких медових місяців я мав у житті два <g/> , і згадка про них солодка й журлива <g/> . </p>
doc#81 Українська тематика була обмежена <g/> , а головне <g/> , мистецьки примітивна <g/> , як от у « <g/> Тарас Шевченко <g/> » або перед тим « <g/> Укразія <g/> » Петра Чардиніна-Красавчікова <g/> .
doc#66 У Блавацького більше <g/> , ніж у будь-кого <g/> , бачимо це горіння мислі <g/> , пристрасть <g/> , що йде не безпосередньо від серця <g/> , а через мозок <g/> . </p>
doc#47 У Лятуринської вони скеровані не на актуалізацію Біблії <g/> , а на полеміку з нею <g/> , на викриття старозавітних пророків як речників звоювання й знищення сусідніх народів <g/> .
doc#102 В аспекті ж політичному не вважав себе учасником зіткнення двох тоталітарних систем у 1939-1945 роках <g/> .
doc#22 І тут нема внутрішньої сили <g/> , щоб помститися на порушникові норм <g/> : мовчки засуджують вихудлі рибальські дружини <g/> , мов перегорілі на жужелицю в своїх чорних одіннях у сліпучому південному сонці <g/> , незвичну поведінку привезеної чужинки <g/> , але це суспільство вже не здатне на активний виступ <g/> , на помсту <g/> , на убивство <g/> , як це робило родове суспільство татарського приморського села в новелі Коцюбинського <g/> .
doc#52 Але подивімося <g/> , як це формулюється <g/> : « <g/> Чим м'якші <g/> , чим терпиміші <g/> , чим поміркованіші ( <g/> разъяснительны <g/> ) ми будемо тепер <g/> , тим більша надія відновити єдність у майбутньому <g/> » ( <g/> с. 49 <g/> ) <g/> .
doc#81 Він був єдиний у моєму річнику <g/> , хто подавав надії на справжнього науковця <g/> .
doc#79 Перед Селіном з його подорожжю в нікуди <g/> , в країну заперечення всього в ім'я нічого <g/> , українська література вирушила тим же маршрутом у « <g/> Маклені Ґрасі <g/> » <g/> . </p>
doc#15 Тим часом у практиці західньоевропейських мов називні речення зустрічаються так само часто і приблизно в тих же функціях <g/> , що і в українській або російській <g/> .
doc#86 , якщо є сенс у перевиданні провідних творів наших 20-х років <g/> , то він насамперед у тому <g/> , щоб привчати українську людину до того <g/> , що вона має право і обов'язок
doc#80 У красному письменстві фот не наліплюють <g/> .
doc#65 Ситуація — як у відомій епіграмі Пушкіна <g/> : </p><p> Недавно я стихами как-то свистнул </p><p> И выдал их без подписи моей <g/> : </p><p> Журнальный шут о них статейку тиснул <g/> . </p>
doc#40 У новіші часи часто навіть у творах про дитинство уникають пестливої лексики ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Узуальний порядок слів українського речення може бути проілюстрований таким прикладом <g/> : « <g/> Великі жили на руках у неї ясно синіли на світлі <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#15 <p> Спеціяльно підкреслив включення називних речень у складні ( <g/> складнопідрядні <g/> ) А. Єфремов у своїй роботі про мову Чернишевського <g/> , але і він подав це тільки як індивідуальну особливість мови « <g/> Что делать <g/> ?