Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 її підхід у ( <g/> 24 <g/> ) відмінний <g/> .
doc#25 Він уважає <g/> , що по всій Україні дифтонги типу уо розвивалися фонетично тільки в у ( <g/> 3 <g/> , 54 <g/> ) <g/> , посилюючи <g/> , отже <g/> , теж першу частину дифтонга коштом другоїv <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 У ( <g/> 5 <g/> , 459 <g/> ) він обмежує склад другої групи тільки на полянах і деревлянах <g/> , уважаючи сіверян і дреговичів за перехідну групу до оселених далі на північ східньослов'янських племен <g/> ; а уличів і тиверців він ладен тепер розглядати як проміжну групу між обома українськими типами <g/> .
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#10 Пізніше Курашкєвич спробував обґрунтувати цю тезу тим <g/> , що в говірках Підляшшя ненаголошене о в закритих складах переходить в у ( <g/> Przyczynek do iloczasu maloruskiego <g/> .
doc#40 Прийменник у ( <g/> в <g/> ) з родовим відмінком у цьому значенні застарів і тепер не вживається <g/> , але пор <g/> .
doc#40 <p> Куди спрямовується рух <g/> , показують прийменники до з родовим відмінком <g/> , у ( <g/> в <g/> ) з знахідним <g/> , на з знахідним <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) можна було б закинути авторові <g/> , що замість в краще було б ужити у ( <g/> вслухаюсь у плескіт <g/> ) <g/> , щоб уникнути немузичного накопичення приголосних <g/> .
doc#72 Як правило видання постійно втрачали гроші й незмінно шукали фінансової допомоги у ( <g/> дуже нечисленних <g/> ) добродіїв <g/> . </p>
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#31 <p> Партійні викривачі Хвильового — Чубар <g/> , Хвиля <g/> , П. Любченко <g/> , Сталін <g/> , Скрипник <g/> , учасники червневого пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У ( <g/> їхні промови — Затонського <g/> , Л. Кагановича <g/> , Петровського та ін <g/> .
doc#12 ге <g/> ) <g/> , Ґґ ( <g/> ґе <g/> ) <g/> , Дд ( <g/> де <g/> ) <g/> , Ее ( <g/> е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм ( <g/> ем <g/> ) <g/> , Нн ( <g/> єн <g/> ) <g/> , Оо ( <g/> о <g/> ) <g/> , Пп ( <g/> пе <g/> ) <g/> , Рр ( <g/> ер <g/> ) <g/> , Сс ( <g/> ес <g/> ) <g/> , Тт ( <g/> те <g/> ) <g/> , Уу ( <g/> у <g/> ) <g/> , Фф ( <g/> еф <g/> ) <g/> , Хх ( <g/> ха <g/> ) <g/> , Цц ( <g/> це <g/> ) <g/> , Чч ( <g/> че <g/> , або ча <g/> ) <g/> , Шш ( <g/> ше <g/> , або ша <g/> ) <g/> , Щщ ( <g/> шче <g/> , або шча <g/> ) <g/> , Юю ( <g/> йу <g/> ) <g/> , Яя ( <g/> йа <g/> ) <g/> , Ьь ( <g/> знак м'якшення <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#25 Натомість в українській літературній мові <g/> , як і в південноукраїнських говірках <g/> , о нормально чергується з і ( <g/> ніж — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два звуки <g/> , які одначе несуть ту саму функцію <g/> , так що в формі <g/> , наприклад дім мовець одразу і безпомилково впізнає тільки інший вияв форми дом ( <g/> у <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> у- ( <g/> о <g/> ) <g/> : в ( <g/> у <g/> ) <g/> : нуль звука <g/> . </p>
doc#10 До хибности його схеми в ( <g/> 4 <g/> ) спричинилося <g/> , можна думати <g/> , хибне і чисто апріорне твердження <g/> , ніби “ <g/> цей процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , е сливе на всьому просторі української язикової території в основному свойому напрямку був єдиний <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) і що відмінність сучасних рефлексів — і ( <g/> або ї <g/> , ы <g/> , у <g/> ) в південних говірках <g/> , поліфтонги в північних — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Займенник ( <g/> у <g/> ) весь відміняється як « <g/> м'які <g/> » прикметники <g/> , але в родовому і орудному відмінку однини жіночого роду має такі закінчення <g/> , як той і цей ( <g/> усієї <g/> , усією <g/> ) <g/> , а в орудному множини має форму усіма <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , щойно аналізоване речення нормальніше членується так <g/> : </p><p> Я задумав іти аж у самий Київ </p><p> задумав іти аж у самий Київ </p><p> іти аж у самий Київ </p><p> ( <g/> аж у <g/> ) Київ самий <g/> . </p>
doc#40 <p> Прийменник в ( <g/> у <g/> ) на означення відтинку часу <g/> , протягом якого сталася дія <g/> , вживається то з місцевим <g/> , то з знахідним відмінком <g/> , примхливо розрізняючися від звороту до звороту <g/> : в цьому сторіччі <g/> , в цьому році <g/> , в цьому місяці ( <g/> і з прийменником на <g/> : на цьому тижні <g/> ) <g/> , але — в цей час <g/> , в цю пору <g/> , в цю годину <g/> , в цю хвилину <g/> .