Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 Суд і право сказали про “ <g/> X <g/> ” або про “ <g/> У <g/> " <g/> : ні <g/> , відтепер ви не винуватий <g/> .
doc#15 Даючи цікаву аналізу цього поняття буття-існування і протиставляючи його простому уявленню <g/> , чим він відмежовує називні речення від називних відмінків <g/> , дубльованих у дальшому або попередньому тексті займенником <g/> , Пєшковський практично однак вбачає відмінність називних речень від неповних у " <g/> відсутності специфічно придієслівних членів <g/> " <g/> , у відсутності " <g/> прислівника або непрямого відмінка іменника <g/> , якщо тільки ці члени не мисляться при самому називному <g/> " м. </p><p> Хоч Пєшковський і припускає проміжні і перехідні випадки <g/> , але треба визнати <g/> , що у нього ця відмінність називних речень від неповних випнута далеко більше <g/> , ніж у Шахматова <g/> , і далеко менш пов'язана з екзистенціяльністю <g/> , як основним значенням номінативних речень <g/> .
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#16 викликало реакцію на нього в літературній <g/> , поетичній і літературно-критичній ділянці у " <g/> Віснику <g/> "» <g/> .
doc#18 Зеров наважився піднести цей закид <g/> : « <g/> Навіть у " <g/> Мойсеї <g/> " трапляються інколи прикрі дефекти <g/> .
doc#45 ( <g/> Гумбольдтівська концепція книги " <g/> Мьісль и язьік <g/> " певною мірою була застаріла вже 1862 р. Як-не-як <g/> , а Гумбольдт виклав свої положення в "Űber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbauens und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menchengeschlechts <g/> " <g/> , 1836 <g/> , ще в добу пізнього романтизму <g/> , і Потебня навіть у " <g/> Мьісль й язьік <g/> " де в чому відходить до новіших теорій <g/> , посилається скажімо <g/> , на куди пізнішу й куди праг-матичнішу " <g/> Grammatik <g/> , Logic und Psychologie <g/> " <g/> , 1855 <g/> , Г. Штайнталя <g/> ) <g/> .
doc#45 " </p><p> ( <g/> Потебня цитує цей рядок у " <g/> Мьісль к язьік <g/> " на сторінці 190 <g/> , а пізніше також в інших місцях <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Харцієв у " <g/> Памяти <g/> " 77 <g/> ) <g/> ; можна також говорити про розвиток у напрямі до чіткого вияву речення засобом підрядности замість простого зіставлення і/або " <g/> нанизування <g/> " <g/> .
doc#6 В суто малярському пляні ці вкраплення іншого кольору ( <g/> наприклад <g/> , у " <g/> Пйотр Ярош <g/> ” або “ <g/> Хто бачив вітер <g/> ” 1 <g/> ) підкреслюють гру кольорів у центральних і домінантних площинах <g/> , як це не раз робили американські абстракціоністи <g/> , що супроводжували площину <g/> , яка цілком домінує в картині <g/> , райдугою кольорів на окрайках полотна ( <g/> наприклад <g/> , Жюль Оліцький <g/> , Морріс Льюїс у серії " <g/> грецьких літер <g/> ” <g/> , зокрема в “ <g/> Гамма Пі <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#19 Цілком слушно відзначав Зеров невитриманість цих ритмів у Мови і нахил їх до пісенних <g/> : « <g/> Навіть знаменитий " <g/> Козачий кістяк <g/> " В. Мови <g/> , видрукуваний у " <g/> Правді <g/> " ніби правильними чотиристоповими амфібрахіями <g/> , був написаний розміром <g/> , що в авторовій свідомості нав'язувався до народнього віршу <g/> : 6 + 5 <g/> , без правильної тонізації <g/> » <g/> .
doc#62 Сказати б <g/> , її життя було в " <g/> варшавському <g/> " стилі <g/> , її смерть <g/> , якщо це була свідома самопожертва <g/> , у " <g/> празькому <g/> " ( <g/> мовиться тут <g/> , звісно <g/> , не про поляків і чехів <g/> , а про відміни української літератури <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Драгоманов у " <g/> Чудацьких думках про украінську тональну справу <g/> " ( <g/> 1891 <g/> ) хоч і визнає за Потебнею перше місце між українськими вченими <g/> , проте дивується <g/> , чому Потебня " <g/> майже ніколи не виходить за границі матеріалу слов'янського <g/> " та згадує як взірець " <g/> широко-порівнавчі праці Ол <g/> .
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#25 <p> xi Ця вимога застосована між іншим у ( <g/> 12 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 291. Фактично сам Михальчук пізніше визнав існування цих форм уміщенням запитання про них у ( <g/> 12 <g/> , 127 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 У ( <g/> 13 <g/> ) вона публікує матеріали <g/> , зв'язані з звичаєм “ <g/> водити перегеню <g/> ” <g/> , ( <g/> 22 <g/> ) дає матеріал до молдавського весілля <g/> , в ( <g/> 19 <g/> ) знаходимо дуже цікаві зразки голосінь ( <g/> 19 <g/> , 7 <g/> ) <g/> , примов ( <g/> 19 <g/> , 11 <g/> , також 22 <g/> , 48 <g/> ) <g/> , казок ( <g/> 19 <g/> , 12 <g/> , також 32 <g/> , 51 <g/> , 55 <g/> ) <g/> , переказів тощо <g/> . </p>
doc#10 На підставі скупих згадок у звідомленнях ВУАН і в передмовах Курило до діялектологічних записів з окремих сіл у ( <g/> 19 <g/> ) ці її подорожі можна реконструювати — не претендуючи на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> , визначним етнографом-музикологом Климентом Квіткою <g/> , відбуває експедицію на Білоцерківщину <g/> , Канівщину й Черкащину <g/> , себто на терен центрально-українських говірок ( <g/> 19 <g/> , 93 <g/> ; 13 <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; далі її інтерес звертається до північноукраїнських говірок — на 1923 рік припадають дві експедиції на Чернігівщину й сумежні землі — в травні в село Хоробричі <g/> , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , потім <g/> , з 26 вересня до 2 листопада
doc#10 Вона складає російсько-український словничок медичної термінології <g/> , виданий 1918 р. У ( <g/> 2 <g/> ) вона протестує проти змін <g/> , внесених редакцією <g/> , що заступила приміром <g/> , кінчина на кінцівка <g/> , кістна земля <g/> , на кістяна зола тощо ( <g/> 2 197 <g/> ) <g/> .
doc#25 У ( <g/> 2 <g/> , 46 <g/> ) він уважає <g/> , що перша група зформувалася з ( <g/> білих <g/> ) хорватів <g/> , тиверців <g/> , уличів й волинян <g/> , а друга — з полян <g/> , деревлян і сіверянiv <g/> .
doc#10 У ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) Курило встановлює <g/> , що ця лінія є приблизною межею для таких явищ <g/> , як послідовна вимова ненаголошеного о як у на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на