Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 В таких випадках тут вибрано ті дані <g/> , що краще мотивуються цілісним образом поетки і краще в'яжуться з певними фактами її життя й діяльности <g/> .
doc#47 Нитки тут часто навіть не приховані <g/> .
doc#30 Тут вона про Винниченка й конкордизм8. Та це не краще <g/> . </p>
doc#89 Інша річ <g/> , що в більшості літераторів <g/> , серед них і тут цитованих <g/> , поруч песимістичних <g/> , можна знайти твори оптимістичні <g/> .
doc#40 Тут дії мовця переносяться на все коло його знайомих <g/> , його сучасників абощо <g/> .
doc#18 <p> Важить у структурі вірша тут не тільки присутність « <g/> зайвих <g/> » наголосів <g/> , а і їх місце <g/> .
doc#30 Мабуть <g/> , тут ми вже — на противагу двом попереднім пунктам <g/> , — погодимося <g/> . </p>
doc#41 <p> Мальро має рацію <g/> : тут лежить вирішальний вододіл <g/> .
doc#7 З одного боку <g/> , мова йде тут про опанування техніки цього стилю <g/> .
doc#47 Конфлікт із семітами тут взагалі ні до чого <g/> . </p>
doc#49 Тут Барка іде знов слідами Шевченка <g/> : згадаймо інтерес Шевченка до цієї теми <g/> .
doc#40 Сама поява тут родового відмінка множини почасти зумовлена впливом конструкцій з числівниками типу п'ять <g/> , де <g/> , як зараз побачимо <g/> , прикметник стоїть у родовому відмінку множини нормально <g/> , а почасти пояснюється тим <g/> , що при іменниках жіночого й середнього роду форма іменника збігається закінченням і наголосом з родовим відмінком однини <g/> ; під впливом цього і прикметник міг тяжіти до форми родового відмінка <g/> , але не однини <g/> , а множини <g/> , бо появі форми однини перешкоджало значення числівника <g/> . </p>
doc#15 Відмінно від Шахматова він уважає - в згоді зі своїм загальним поглядом на речення як на словосполучення предикативного характеру <g/> , - що головний член цих речень не відповідає сполученню суб'єкта з предикатом <g/> , а є просто присудок <g/> ; саме тому тут не може бути ні підмета <g/> , ні дієслівного присудка <g/> : " <g/> Пробуючи додавати можливі тут без зміни значення предикати <g/> , переконуємося <g/> , що воно не тільки не тягнеться до них <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , не зносить їхньої присутности <g/> " <g/> .
doc#75 Але при чому тут Комінтерн і <g/> …
doc#80 І тут ми знайшли слово <g/> .
doc#81 Про причини Якобсонового гніву <g/> , про техніку відлучення від храму науки <g/> , про риси баранячости в людській поведінці — пізніше <g/> , тут досить тільки згадати про початок і формальний привід Малбрукового походу <g/> .
doc#63 <p> І тут ми можемо замкнути коло <g/> . </p>
doc#47 Центральні тут не поетичні тексти самі в собі <g/> , а розлогі полемічні примітки-коментарі <g/> , додані до них і націлені проти поетичного тексту <g/> , самою ж поеткою написаного <g/> , — річ цілком унікальна в історії української <g/> , та й не тільки української поезії <g/> .
doc#27 <p> Власне <g/> , тут дві константи — ненависть-любов до Шевченка і несталість <g/> .
doc#30 Не мусимо тут іти в часи стародансько-норвезько-шекспірівські абощо <g/> .