Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 Нас тут не обходить <g/> , чи правильно схарактеризовано обох « <g/> майстрів доказу <g/> » <g/> .
doc#51 Тут не місце входити глибше в деталі <g/> , але можна вказати <g/> , що <g/> , приміром <g/> , увесь матеріял <g/> , зібраний Ващенком ( <g/> так само <g/> , як матеріяли Варченка про лубенські говірки і Курашкевича про підляські^14 <g/> ) <g/> , всупереч бажанню авторів <g/> , найлегше піддається інтерпретації саме на основі прийняття первісної дводіялектности української мови й мішаного характеру південносхідніх говірок <g/> . </p>
doc#24 І тут згадуються бойчуківці <g/> .
doc#16 Справа тут ясна <g/> : Донцов ясно визнає <g/> , що європейську літературу він просівав через сито своєї партійницької цензури <g/> .
doc#98 Кожний <g/> , здається <g/> , зданий тут на себе <g/> , і жадібно хапаємося за полу одежі тих <g/> , хто шукає дороговказів і товаришів <g/> , розгублених і загублених <g/> .
doc#30 <p> « <g/> Гидкуватість <g/> » на нашій славній Україні і тут відчувається <g/> .
doc#91 Так і тут здобуток переплетений з утратою <g/> .
doc#72 Остаточного рішення <g/> , зокрема в справі майбутнього Східної Галичини <g/> , тут не було <g/> .
doc#15 Тут - грань затирається дуже легко <g/> .
doc#28 Тут не місце зупинятися над технікою зеровського вірша <g/> , над взаєминами метру й синтакси в його поезіях <g/> , над композицією його поезій <g/> .
doc#47 Центральні тут не поетичні тексти самі в собі <g/> , а розлогі полемічні примітки-коментарі <g/> , додані до них і націлені проти поетичного тексту <g/> , самою ж поеткою написаного <g/> , — річ цілком унікальна в історії української <g/> , та й не тільки української поезії <g/> .
doc#68 <p> Було б спокусливо піддати аналізі кожний з цих віршів зокрема <g/> , але на це нема тут місця <g/> , та й читач виграє <g/> , коли лишити його з цими поезіями сам-на-сам <g/> .
doc#30 А тут Ви не тільки листа <g/> , а другого <g/> , та ше й ПЛЮС <g/> , хоч той конкретний Плюс <g/> , хоч не цілком на плюс справжній <g/> , хоч і на літературу не дуже він і виходить <g/> .
doc#87 І тут система приходить на « <g/> допомогу <g/> » <g/> .
doc#15 Зовсім не будуть досліджуватися тут так звані вказівні називні речення <g/> .
doc#31 Нема й мови про те <g/> , щоб тут усе це переказати або навіть підсумувати <g/> .
doc#97 Не про провини Автора я тут писав <g/> , а про його біду <g/> .
doc#16 Тут не місце заглиблюватися в історичні факти і обґрунтовувати те чи те розуміння їх <g/> .
doc#10 Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p>
doc#44 І тут знов попередниками Голобородька й Калинця <g/> , Василя Стуса й Олеся Бердника були Тодось Осьмачка <g/> , Ігор Костецький <g/> , Василь Барка <g/> , Леонид Лиман і перші виклики нью-йоркської групи поетів <g/> , коли вона ще була групоподібною <g/> .