Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В прикметниках відзначу затримання наголосу на корені в словах міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> !
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 Безперечне джерело цих конструкцій — Галичина ( <g/> питання про те <g/> , чи позичені вони з польської мови <g/> , нас тут не цікавить <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Навпаки <g/> , тут потрібна крайня обережність <g/> , бо все це робилося б поза народним ґрунтом <g/> , а отже <g/> , означало б відрив « <g/> закордонної <g/> » української літературної мови від питомої <g/> , відрив мови національної інтелігенції ( <g/> поскільки вона скупчена переважно в еміграції <g/> ) від мови народу на Великій Україні <g/> , сіяло б відрубність між окремими групами українців <g/> .
doc#9 Але вирішує тут не кількість <g/> . </p>
doc#10 Одначе білоруські говірки тоді Ганцов знав тільки з чужих описів <g/> , власне тільки з опису Карського й Соболевського <g/> , тому й тут він мало дає самостійного <g/> . </p>
doc#13 <p> Господь <g/> , Бог ваш <g/> , — се полум'я жеруще <g/> , Бог ревнивий </p><p> Тут не тільки рев худоби — це її протест проти порушення Божого ладу <g/> , тут зверніть увагу ще на те радісно <g/> .
doc#13 <p> Господь <g/> , Бог ваш <g/> , — се полум'я жеруще <g/> , Бог ревнивий </p><p> Тут не тільки рев худоби — це її протест проти порушення Божого ладу <g/> , тут зверніть увагу ще на те радісно <g/> .
doc#14 Тут треба було заперечити декорацію <g/> , що звичайно ховається за кожним віршем Максима Тадейовича <g/> .
doc#15 Тут нема потреби звертатися до далеких епох або будувати гіпотези загально-гльотогонічного порядку - факти перебувають на похваті <g/> , майже на поверхні <g/> , треба тільки їх побачити <g/> . </p>
doc#15 Але вони тут не такого типу <g/> , як приміром <g/> , між стверджувальними й питальними реченнями <g/> .
doc#15 Тому і в Шевченка називні речення рясніші і застосування їх гнучкіше <g/> , ніж <g/> , приміром у Котляревського <g/> , над яким норми клясицистичної синтакси тяжіли ще до певної міри ( <g/> абстрагуюся тут <g/> , звичайно <g/> , від ступеня поетичної обдарованости <g/> ) <g/> .
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>
doc#15 " <g/> , " <g/> Петро Джеря був старий <g/> , глибокі зморшки на лобі <g/> , на щоках <g/> , грубі руки <g/> , темна від гарячого сонця потилиця <g/> " <g/> ) 209. </p><p> Я б не наважився назвати підкреслені слова і словосполуки називними реченнями - це все таки предикативні означення в межах основного речення <g/> ; але зв'язок генетичного порядку з називними реченнями тут <g/> , гадаю <g/> , безперечний <g/> .
doc#15 Різновид називних конструкцій вбачає тут і Булаховський <g/> , про що вище вже говорилося <g/> . </p>
doc#15 : я не бачив « <g/> Любого друга <g/> » в кіні <g/> ; він захоплюється « <g/> Вітязем в тигровій шкурі <g/> » <g/> ) <g/> , називний відмінок виступає тут як форма прив'язаности даного слова ( <g/> чи словосполучення <g/> ) до поодинокого предмета <g/> , знову таки <g/> , слово не втрачає своєї загальносте <g/> , але використовується всупереч їй <g/> .
doc#15 Характеристичним прикладом цієї плутанини може бути стаття Л. Б. Перльмуттера про називні речення <g/> , на якій слід тут коротко спинитися <g/> . </p>
doc#16 Нехай це так ( <g/> хоч і тут можна було б багато заперечити <g/> ) <g/> .
doc#16 Тут не місце заглиблюватися в історичні факти і обґрунтовувати те чи те розуміння їх <g/> .
doc#17 Це був світ <g/> , де Бог був не далеко на небі <g/> ; а тут же <g/> , за містечком на царині <g/> . </p>