Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Можливо <g/> , саме тут слід шукати пояснення <g/> , чому деукраїнізаційні заходи стосовано так обережно й поволі <g/> , а русифікаційні — то й зовсім таємно <g/> .
doc#72 Перша окупація тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга — від січня до серпня 1919 <g/> ; третя — з грудня 1919 р. ( <g/> а в деяких районах на півдні України з лютого 1920 <g/> ) — до початку політики українізації <g/> , що її Рада Народних Комісарів ( <g/> Раднарком <g/> ) формально проголосила 23 липня 1923 р. <g/> , а фактично почала впроваджувати з квітня 1925 р. Отже <g/> , тут буде мова про роки 1918-1924 за винятком періодів часу <g/> , коли радянське військо було змушене покинути Україну <g/> .
doc#15 <p> До цього питання - питання про зв'язок між називними і неповними реченнями - варт тут ще раз стисло повернутися і цим закінчити дану роботу <g/> .
doc#100 І це нічия не провина <g/> , а наслідки очевидного стану всього суспільства тут <g/> .
doc#47 <p> А тут і питання про жанр « <g/> Єронима <g/> » <g/> .
doc#81 Я доводив йому <g/> , що маю авдієнцію в командантурі лише раз на тиждень <g/> , що тут нема ради <g/> .
doc#24 Як тема в музичному творі нормально переходить кілька варіяцій <g/> , так тут кожний образ словесно варіюється відповідно до вимог ритму даного місця даного розділу <g/> . </p>
doc#77 Трохи воно тут затісно та й зачисто <g/> .
doc#40 Перше речення тут складається з таких членів <g/> : обставина місця + підмет + присудок + присудковий прикметник <g/> ; у другому реченні ці ж члени розташовані в протилежному порядку <g/> : присудковий прикметник ( <g/> числівник <g/> ) + підмет + присудок + обставина місця <g/> .
doc#62 Без оглядання на цензуру тут зібрано ніби живі людські вислови <g/> .
doc#15 <p> І далі він наводить ще один " <g/> хороший пример <g/> " з оповідання Л. Толстого « <g/> Фальшивый купон <g/> » <g/> , який тут варт навести хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським речення великою мірою випадають з даної ним же перед цим характеристики <g/> : </p><p> Он схватился за желоб <g/> , u вот коленки его на крыше <g/> .
doc#40 Якщо вони — зовсім зрідка — вживаються на означення явищ природи <g/> , то тут почасти виявляється процес персоніфікації — особливо в поетичній мові ( <g/> напр <g/> .
doc#24 Тут не місце критикувати його філософію з погляду її внутрішньої витриманости або практичної доцільности <g/> .
doc#96 Ті здатні тільки на злобні каверзи <g/> , тут ніби кожночасно творяться й руйнуються світи <g/> . </p>
doc#62 Тут лише кілька рис <g/> , не обов'язково найважливіших <g/> . </p>
doc#5 Раз <g/> , тільки раз автор вивів своїх героїв на коротку мить до Андріївської церкви <g/> , але і тут не показав самої церкви <g/> : « <g/> Широчезними залізними сходами вони увійшли на тахльовану паперть церкви <g/> , що стояла щільно над урвищем горба <g/> .
doc#27 Мова тут не про еволюцію поглядів <g/> , нормальну при переростанні з юнака на дозрілу людину <g/> , з дозрілої людини на стару <g/> .
doc#53 Позначилися тут і провідні ідеологічні течії — для людей десятих років це були відміни романтизму <g/> , для людей тридцятих років романтичні елементи поєднувалися вже з прагматизмом середини століття <g/> .
doc#9 В першій з цих двох статей Лосун3 ще раз обґрунтовує право Галичини на мовні впливи <g/> , спираючися на те <g/> , що тут краще збереглася старовина в мові <g/> , і на те <g/> , що тут далеко більше розроблена й розробляється наукова і політична термінологія <g/> .
doc#10 Якогось нового слова тут Ганцов не сказав <g/> , але ці його висловлювання мають загально-історичний інтерес <g/> .