Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 Треба нам розстатись <g/> … </p>
doc#81 <p> Треба згадати одну спільну подорож — мою з Мишком Тетієвським — до Москви <g/> .
doc#31 Сучасному читачеві обговорення того <g/> , чи мистецтво є « <g/> засіб пізнання життя <g/> » <g/> , а чи « <g/> засіб будування життя <g/> » <g/> , з численними посиланнями на тих <g/> , що їх сам Хвильовий називає « <g/> іже во отцех марксистських <g/> » ( <g/> треба згадати <g/> , що до тридцятих років Плеханова уважано за неперейдений авторитет у питаннях « <g/> марксистської естетики <g/> » <g/> , а Бухарін і Троцький 1925 р. були ще « <g/> вождями революції <g/> » <g/> ) <g/> , може видаватися схоластичним і непотрібним <g/> .
doc#72 Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> , радянська Україна була збудована <g/> , “ <g/> не вважаючи на підозріле відношення значної більшости ( <g/> треба таки правду сказати <g/> ) робітничої кляси й з початку навіть частини селянства <g/> ” ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 Оскільки в ті часи літературних перекладів з української мови російською робилося мало <g/> , а з російської на українську теж не багато <g/> , то співвідношення видань з таблиці можна вважати приблизним показником фактичного розподілу мов ( <g/> треба було б ще ввести поправку на твори <g/> , перекладені з інших мов <g/> ) <g/> : </p><p> РІК </p><p> Українська </p><p> література </p><p> Російська </p><p> література </p><p> 1918 </p><p> 304 </p><p> 52 </p><p> 1919 </p><p> 149 </p><p> 98 </p><p> 1920 </p><p> 106 </p><p> 61 </p><p> 1921 </p><p> 62 </p><p> 72 </p><p> 1922 </p><p> 71 </p><p> 128 </p><p> 1923 </p><p> 48 </p><p> 73 </p><p> 1924 </p><p> 153 </p><p> 82 </p><p> ( <g/> “ <g/> Преса <g/> ” <g/> , 96 і далі <g/> ) </p><p> Відносно високе число українських публікацій в 1918-1919 рр <g/> .
doc#68 До поетизмів належить і ораторська інтонація вірша з її анафорами й паралелізмами ( <g/> треба <g/> …
doc#40 ) треба було б сказати проїхав <g/> , проходили <g/> .
doc#15 , с. 2 <g/> ) </p><p> Треба хату вимазать <g/> , як схід місяця [ <g/> " <g/> сходить місяць <g/> " <g/> ) <g/> .
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/> …
doc#40 В таких випадках ( <g/> а вони найчастіші при іменниках жіночого роду <g/> ) треба говорити про неповне узгодження прикметника <g/> , найточніше — про граматичну трійку <g/> : числівник + прикметник + іменник <g/> .
doc#28 А щоб знайти якесь порушення <g/> , якусь неточність у віршуванні або римуванні ( <g/> на зразок неточної рими притчі – світоч у « <g/> В п'яти немудрих дів <g/> » <g/> ) <g/> , треба справді прочитати <g/> , спрямовуючи увагу на дрібниці <g/> , мало не все <g/> , написане поетом <g/> . </p>
doc#40 , сором <g/> , ганьба <g/> , жаль <g/> , шкода <g/> , гріх <g/> , подоба <g/> , спосіб <g/> , час <g/> , пора <g/> , первина <g/> , кінець <g/> , край <g/> , охота <g/> , можна ( <g/> із зворотів типу можна річ <g/> ) <g/> , треба ( <g/> це слово тепер уже не вживається як іменник <g/> ) <g/> , слід <g/> , мус <g/> , сміх <g/> , несила та ін <g/> .
doc#68 Блюзнірство ( <g/> Стус каже святотатство <g/> ) ставитися до життя легко <g/> , виходити з власного і особистого <g/> , коритися своїм стражданням <g/> ; треба бути « <g/> добротою хорим <g/> » <g/> , треба опанувати високу науку « <g/> розтавання росою димною між трав <g/> » <g/> . </p>
doc#63 Це дитяча хвороба <g/> , яку автор <g/> , треба думати <g/> , перенесе і забуде <g/> .
doc#88 Щоб знищити Академію <g/> , треба було спочатку підготувати кадри <g/> , які могли б це здійснити та посісти її керівництво <g/> .
doc#28 РИСИ </p><p> Для того <g/> , щоб розмови про неоклясицизм не були неозначено безпредметовими <g/> , треба умовитися <g/> , який зміст укладати в цей термін <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба <g/> , закінчуючи розгляд деяких сторін лексики художніх творів І. Нечуя-Левицького <g/> , застерегти від двох можливих хибних поглядів чи вражень <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба пам'ятати — про це вже була мова вище <g/> , — що й мова творів І. Нечуя-Левицького зовсім не очищена остаточно й цілковито від галицизмів у лексиці <g/> , їх небагато в нього <g/> , але вони все-таки є <g/> , хоч би в тих межах <g/> , які визнає він сам ( <g/> а в дійсності й поза тими межами <g/> ) <g/> .
doc#40 Краків 1932. Читаючи Брока <g/> , треба мати на увазі <g/> , що він описує не літературну українську мову <g/> , а льокальну західноукраїнську <g/> .
doc#38 Щоб справді показати <g/> , що націоналізму в українській літературі того часу просто не було <g/> , треба від загального образу перейти до окремих письменників і окремих творів <g/> .