Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Відповідник цей не вживається в інших типах складного речення ( <g/> частіше він виконує функцію сполучника <g/> ) <g/> , тому подеколи є тенденція <g/> , особливо в західноукраїнських говірках <g/> , заступити його на звичніший і загальніший відповідник то <g/> , напр <g/> .
doc#53 Мабуть <g/> , він надавав тому перекладові певної ваги <g/> , сподівався <g/> , що він виконає якусь функцію якщо не тепер <g/> , то в майбутньому розвитку нині проскрибованої й зневаженої мови <g/> , мабуть <g/> , цей переклад справді муляв його розум <g/> .
doc#16 <p> Тому в дальшій частині статті ми не маємо наміру полемізувати з Донцовим <g/> .
doc#61 Але всяке мистецтво — умовність <g/> , і це — не більша умовність <g/> , ніж те <g/> , що автори вважають себе в праві показувати нам думки всіх своїх дійових осіб <g/> : яких 400 років тому це останнє теж уважалося неможливим у літературі <g/> , а сьогодні це елементарний засіб для кожного початківця <g/> . </p>
doc#73 Правда <g/> , формально письменник переніс дію в роки війни <g/> , але фактично весь його типаж — чисто емігґраційний <g/> , тому ми і дозволяємо собі розглядати твір як сатиру на еміґрацію <g/> . </p>
doc#6 Не тільки тому <g/> , що так рано урвалося його життя <g/> , а й з унутрішніх причин <g/> .
doc#97 Як чотири роки тому в Києві донос Олексія Петрова перервав вільне життя Шевченка <g/> , так тепер донос Ісаєва поклав край відносно безжурному життю поета в Оренбурзі <g/> .
doc#15 До слова море тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що воно само вже <g/> , своїм називним відмінком означає існування <g/> . </p>
doc#40 <p> Розмірно велика самостійність частки би як показника умовности виявляється зокрема в тому <g/> , що вона використовується в тих реченнях <g/> , де взагалі нема особового дієслова <g/> , а є тільки інфінітив ( <g/> »Якби з ким сісти <g/> , хліба з'їсти <g/> » — Шевч <g/> .
doc#84 світу <g/> . Все це означало ідеологію острова <g/> . А ми — на материку <g/> . </p><p> І тому перефразуємо Потебню <g/> : Наші народники й вісниківці ствердили свідомість нашої окремішности <g/> ; відкрили нам очі
doc#24 Так постають « <g/> Пантоміма <g/> » — розділ про українських дітей <g/> , « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » — розділ про українську молодь як передовика нації і про нову українську жінку « <g/> друга <g/> , коханку й матір <g/> » <g/> , і вже тільки по тому показано самого героя в розділі « <g/> Атлетика <g/> » <g/> . </p>
doc#81 А середня кляса — надійна опора кожного режиму <g/> , кожної політичної системи <g/> , і тому ліквідація гімназії була по-своєму закономірна й для нового режиму потрібна <g/> . </p>
doc#49 Якщо воно такого ефекту не справляє <g/> , то це тому <g/> , що ми сприймаємо вже не окремі слова <g/> , а цілість <g/> .
doc#62 <p> Досі верхів'ям досконалости в редакційній праці над виданням епістолярії ми вважали коментар до тому " <g/> Листування <g/> " в недовершеному академічному виданні Шевченка <g/> , що ним провадив Сергій Єфремов ( <g/> 1929 <g/> ) <g/> .
doc#50 Тому образи космосу <g/> , вічности постають перед нами як образи коханої дівчини <g/> , України <g/> , поезії <g/> , Бога — і кожний з цих проявів вічности може потягти за собою наплив образів з усіх інших сфер <g/> .
doc#16 І саме тому воно не могло бути довговічне <g/> .
doc#25 Тому ці його праці найбільше застаріли на сьогодні <g/> .
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#22 І про те <g/> , ЩО ТІ проблеми <g/> , над якими тепер сушить собі голову Європа <g/> , стояли і розв'язувалися на Україні двадцять років тому <g/> .
doc#59 Тому в ньому проникливий розум завжди може знайти передбачення майбутніх подій <g/> .