Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 Але такий же характер мас і акт Любови <g/> , в якому теж постають нові світи — і тому ці акти ототожнені в октаві 493. Тому правда поезії ворушить зорі в космосі ( <g/> 416 <g/> ) <g/> .
doc#63 Вона втратила Україну покищо територіяльно — і тому для неї здебільша є тема <g/> : я в Україні — або <g/> : я поза Україною <g/> , але майже ніколи я і Україна <g/> , - як два змагуни <g/> , як два полюси любови-ненависти <g/> . </p>
doc#21 , зрівноважене <g/> , атрагічне й апатетичне <g/> ” і тому <g/> , мовляв <g/> , додав він <g/> , “ <g/> Захід <g/> , зформований на основі індивідуального трагізму <g/> .
doc#16 І тому при першій же зустрічі з життям усі такі побудови падають <g/> , і лишається порожнє місце <g/> . </p>
doc#45 Коли пригадаємо <g/> , як убачав майбутнє української мови Метлинський ( <g/> " <g/> уже наша мова конає <g/> " <g/> ) <g/> , то стане ясно <g/> , яким оптимістом був Потебня <g/> , хоч він і не ставив крапки над кожним і. Тому — в теоретичній площині — Потебня відкидає погляди свого ґуру <g/> , найвищого авторитету — Гумбольдта <g/> , який уважав <g/> , ідо історичний період формування мов закінчився і вони або лишаються у вжитку <g/> , як є <g/> , або відмирають <g/> .
doc#17 – Тому <g/> , не зважаючи на блискучі акторські розв'язання окремих ролей ( <g/> Чистякова – Любуня <g/> , Гірняк – Кум <g/> , Крушельницький – Малахій <g/> , Івицький – гість <g/> ) <g/> , не зважаючи на блискучі розв'язання окремих сцен ( <g/> особливо І дія і сцена Малахія – Крушельницького і Олі – Даценко в III дії <g/> ) <g/> , вистава не була цілковито зібрана в одну цілість <g/> .
doc#40 В ній можливі всякого роду звертання <g/> , вставні слова <g/> , вигуки <g/> , діялогізаційні частки <g/> , — тому вона під пером письменника може бути яскравим засобом характеристики дійової особи через її мову <g/> .
doc#0 Це буде під пам'ятником Шевченкові <g/> , — тому Галицький поступається <g/> .
doc#42 Може найбільший осяг української лірики останніх десятиріч — « <g/> Жорстокість <g/> » — Тому закономірно кінчається переключенням образу жінки-мрїї — </p><p> Та від босих твоїх молодесеньких ніг </p><p> буде більше <g/> , ніж в сонця є <g/> , ласки <g/> , </p><p> доки знов золотий серед світа поріг </p><p> до зірок переступиш та казки <g/> . </p>
doc#91 Якщо вона йде на це поширення <g/> , то почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що думає виграти на змісті те <g/> , що втрачає на мові <g/> .
doc#68 Але туг постає Стусів парадокс <g/> : шлях до себе <g/> , шлях перебування в собі веде водночас до пізнання житгя взагалі <g/> , життя в нашому сьогоднішньому світі зокрема <g/> , світі всепроникливих сексотів і стукачів <g/> , уніформованих зарізяк і колючих дротів <g/> , коротше казавши — тому світі <g/> , що намагається знищити внутрішнє й особисте в зовнішньому і централізовано-імперському <g/> .
doc#81 А вже зовсім у моїх руках і з моєї ініціятиви було видання першого — і судилося йому бути останнім — тому « <g/> Наукових записок <g/> » УКІЖу <g/> , що побачив світ теж 1940 року <g/> . </p>
doc#13 Якщо сказати <g/> , що — тому <g/> , що це — байронічна поема <g/> , критик не повірить <g/> .
doc#50 <p> Тому занурення поета в тлум <g/> , зрада поезії <g/> , кревної вітчизни <g/> , самотинного людства заради світу буднів і нікчемности — це згасання зорі <g/> .
doc#79 тому оддасть і душу і тіло <g/> , хто замки ті позбиває <g/> …