Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Присвійні прикметники з наростком -ів мають наголос на тому складі <g/> , що відповідний іменник у родовому відмінку однини <g/> , напр <g/> .
doc#52 Відірваність від реального « <g/> народу <g/> » <g/> , несвідомо <g/> , замасковується для самого себе піднесенням в ідеал народу абстрактного <g/> , сто років тому сказали б — народу-богоносця <g/> .
doc#39 Він не переслідує жадної ідеї в тому сенсі <g/> , який тепер у це слово вкладають <g/> .
doc#40 Своєрідність цього словотвору виявляється між іншим у тому <g/> , що при препозитивних ( <g/> перед займенником поставлених <g/> ) частках інші слова <g/> , особливо прийменники <g/> , можуть ставитися між препозитивною часткою і займенником <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Це випадки неповноти прямої мови <g/> , аналогічні до неповноти </p><p> речення <g/> , про яку мова йшла в § 20. Дієслово говорення або й ціле авторське пояснення не подаються тут саме тому <g/> , що їх наявність така нормальна <g/> , що ясна навіть і при промовчанні їх <g/> .
doc#9 Бо в подальші роки Галичина змогла впливати на загальноукраїнську літературну мову тільки тому <g/> , що перед тим наблизила свою літературну мову до великоукраїнської <g/> .
doc#21 Репутація галерії тут виявляється і в тому <g/> , на якій вона вулиці <g/> .
doc#65 <p> Знищення четвертого тому академічного словника ( <g/> як і заборона давніше виданих томів <g/> ) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР <g/> .
doc#65 Суть питання полягала в тому <g/> , що до 1936—1937 року це слово в російській мові вживалося в словосполученні верховний суд <g/> , а це словосполучення в загальній практиці по-українськи віддавано як найвищий суд <g/> .
doc#9 Взявши одну з говірок за основу <g/> , треба було б поповнити її елементами інших говірок <g/> , і при тому всіх одразу і без винятку <g/> , бо це сприяло б збагаченню літературної мови і взаємопізнанню частин українського народу <g/> .
doc#40 Найчастіше це виявляється в тому <g/> , що гіпотактичний сполучник або сполучне слово вживається <g/> , як і належить у непрямій мові <g/> , але особи використовуються так непов'язано <g/> , як це буває в прямій мові <g/> , напр <g/> .
doc#88 Суть полягає в тому <g/> , щоб навчити людину <g/> , що й як говорити <g/> .
doc#84 Червоноармійці <g/> , що похапцем попереодягалися в цивільне на горищах і в льохах <g/> , міліціонери <g/> , що поскидали револьвери в Лопань <g/> , робітники <g/> , що позавчора допомагали руйнувати свої заводи <g/> , — по-святковому одягнені <g/> , живі <g/> , живі <g/> , а тому веселі <g/> .
doc#41 Вони могли б бути такі самі сто <g/> , тисячу і п ять тисяч років тому <g/> .
doc#81 Останнім у переліку <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , першим у товаристві був Коля Аносов <g/> , єдиний <g/> , кого пам'ятаю на прізвище <g/> , а це тому <g/> , що він був сином відомого в Харкові професора Аносова <g/> .