This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | За винятком Анатолія Носова <g/> , що в моєму житті відіграв ролю вирішальну <g/> , може <g/> , сам того не знавши <g/> . |
doc#81 | Принагідно вона щось з того згадувала <g/> , чимало з того я пам'ятав <g/> . |
doc#40 | , стукн-и <g/> , мимр-и <g/> , заздр-и <g/> , мисл-и. Крім того <g/> , закінчення -и лишається <g/> , якщо наголос з кінця перетягає на себе приросток <g/> : ви- <g/> , напр <g/> . |
doc#81 | Я лежав і читав <g/> , захлинаючися від насолоди й страху одночасно <g/> , цей памфлет <g/> , повний злоби ( <g/> і водночас нерозуміння того <g/> , про що він пише <g/> ) <g/> , і моє вдоволення посилювалося присутністю мого долішнього сусіда <g/> . |
doc#72 | У взаємодії того <g/> , що існувало <g/> , і того <g/> , що мусіло б існувати <g/> , при обопільних поступках і здобутках поволі витворився б компроміс <g/> . |
doc#31 | З того <g/> , що вони могли сказати <g/> , – вони тільки почали говорити <g/> , з того <g/> , що вони могли створити <g/> , – вони створили тільки обіцянку своїх можливостей <g/> . |
doc#40 | До того ж ці дієприкметники зовсім не конче мають активне значення <g/> ; напр <g/> . |
doc#74 | [ <g/> 29 <g/> ] </p><p> Програмові партійні документи того часу про теоретичні підстави політики українізації згадують скупо <g/> . |
doc#9 | З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский |
doc#81 | Коли він почув моє рішуче заперечення <g/> , до того ж з посиланням на мешканців будинку <g/> , він вирішив не давати справі формального ходу <g/> . |
doc#81 | Валя <g/> , Єлецький-син <g/> , став моїм ідеалом через те <g/> , що відзначався швидким мисленням і орієнтацією <g/> , давав учителям відповіді скорі <g/> , правильні і з самостійною думкою <g/> , був сміливий і мужній <g/> , але стриманий <g/> , без властивого багатьом хлопцям того віку забияцтва <g/> . |
doc#72 | Це число разюче збільшилося 1918 року <g/> ; політична диференціяція ( <g/> репрезентовано всі політичні партії того часу <g/> ) <g/> ; і професійна розмаїтість ( <g/> видання вчительські <g/> , студентські <g/> , жіночі <g/> , дитячі <g/> , лікарські <g/> , історичні <g/> , військові <g/> , сільськогосподарські і т. д. аж до видань для сестер-жалібниць і поштових службовців <g/> , часописи літературні <g/> , бібліографічні <g/> , театральні <g/> , мистецькі <g/> , кооперативні <g/> , церковні <g/> . |
doc#26 | <p> Не одцуравсь того слова <g/> , </p><p> Що про Україну </p><p> Сліпий старець <g/> , сумуючи <g/> , </p><p> Співає під тином <g/> . </p> |
doc#93 | Багато вигадки вкладено в це <g/> , але в межах ілюстративности вона не збагатила тексту <g/> , не захопила глядача <g/> , лишаючи його в стані <g/> , близькому до того <g/> , що Хвильовий називав роздериротазівотністю <g/> . </p> |
doc#94 | Людина може навіть не здавати з цього справи розумово <g/> , але в глибині підсвідомости вона знає <g/> : того завтрішнього дня я зречуся Горбачова <g/> ; коли треба буде <g/> , я знайду в нього всі сім смертних гріхів <g/> . </p> |
doc#49 | Поезія Миколи Зерова <g/> , Ольжича <g/> , Маланюка була міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> . |
doc#81 | Проте <g/> , від того часу <g/> , як мені відкрилися приваби й принади — особливо в історичній фонології — можливости того <g/> , що я міг би назвати не-вибірковою історією <g/> , — а до того ж з виразними рисами герметизму супроти непосвячених <g/> , усе це вовтузіння з явищами <g/> , що стоять на межі літератури <g/> , яка ніколи не була й не буде об'єктом справжньої науки <g/> , а завжди була і буде « <g/> мета-літературою <g/> » <g/> , вишиванням другісних поетичних візерунків на первісній літературі <g/> , що її творять письменники <g/> , — це вовтузіння втратило для мене сливе цілковито інтерес <g/> , перетворилося для мене на гру <g/> , на забавку <g/> , на не-справжнє <g/> . |
doc#81 | І вигляд того ж таки будинка ззовні <g/> , двоповерховий <g/> , ліхтар перед ним ( <g/> газовий <g/> ? |
doc#40 | <p> Крім того <g/> , регулярно вживається форма називного відмінка у висловах в гості <g/> , в люди і под <g/> . |
doc#40 | <p> д. Вияв того <g/> , що вислів спрямований до слухача <g/> , вияв у мові процесу формування речення <g/> : бач <g/> , будьте певні <g/> , вважайте <g/> , глянь <g/> , дивись <g/> , знаєте <g/> , значить <g/> , кажу <g/> , повіриш <g/> , розумієш <g/> , напр <g/> . |