This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 | Ну а конкретно <g/> , як це робиться <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , ніхто не може передбачити точно <g/> . </p> |
doc#101 | Отже <g/> , може <g/> , з цього й вийде <g/> , як то кажуть штампами <g/> , світле майбутнє <g/> . |
doc#101 | Якби не було тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p> |
doc#101 | Якщо триматися фактів <g/> , то людина на Заході <g/> , в еміграції <g/> , у відриві від України теж має своїх ворогів <g/> . |
doc#102 | між нами тоді відбулось <g/> . </p><p> У Києві 1990 року О. Гончар зустрів мене <g/> , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене |
doc#102 | А при тому він додав <g/> , що якби він це знав <g/> , то не рекомендував би до Академії <g/> . |
doc#102 | Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„ то чого мені дарувати книжку <g/> ? |
doc#102 | , яка була дружня <g/> , і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими двома зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто він довідався |
doc#102 | Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> . |
doc#102 | Але що він почав писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то це його й загубило як письменника <g/> . |
doc#102 | І <g/> , скажімо <g/> , якщо ви прочитаєте цей « <g/> Циклон <g/> » <g/> , наприклад <g/> , то це — жах <g/> , це просто жах <g/> . |
doc#103 | вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности найчастіше була « |
doc#103 | Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на Полтавщину <g/> , то <g/> , напевне <g/> , з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати мені <g/> . |
doc#103 | Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . |
doc#103 | Собі я залишаю лише одну шафу « <g/> з мистецтвом <g/> » <g/> , переважно українським <g/> , та й то не знаю <g/> , що з нею робити <g/> , кому вона потрібна <g/> ? </p> |