Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Михайль Семенко то й палив « <g/> Кобзаря <g/> » <g/> …
doc#100 В « <g/> Історії літератури <g/> » мусить все лишитися <g/> , але поясненим із сьогоднішніх позицій <g/> , — то буде правильним підходом <g/> .
doc#100 Коли настане час вписуватися нам у світовий <g/> , ну скромніше — у європейський контекст нашого століття <g/> , то я <g/> , не вагаючися <g/> , згадав би <g/> , певно <g/> , Валер'яна Підмогильного <g/> , Євгена Маланюка <g/> , Євгена Плужника <g/> , Миколу Куліша <g/> , звичайно ж — ранній Тичина <g/> …
doc#100 В повоєнних роках важче <g/> , але коли назву Григора Тютюнника <g/> , Ліну Костенко <g/> , Івана Драча <g/> , Валерія Шевчука <g/> , Василя Стуса <g/> , Василя Голобородька <g/> , то не схиблю <g/> .
doc#100 . Це — геній України <g/> … Дослідникам є над чим попрацювати <g/> … </p><p> В. М. <g/> : То <g/> , можливо <g/> , Ви схиляєтеся нині більше до театрознавства <g/> ? Вас же добре знають як
doc#100 Кажуть <g/> , коли Ви захочете <g/> , то берете квитка з Нью-Йорка і летите на виставу <g/> …
doc#100 : То було в ліпші часи <g/> , коли я не відчував ваги віку <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#100 Я знайомий з розділами рукопису <g/> , запевняю Вас <g/> , то цікава праця <g/> .
doc#101 Коли приїхав спочатку до Німеччини <g/> , а потім — Швеції <g/> , то відкрив для себе головне те <g/> , що все <g/> , чого я навчився і що знав досі <g/> , було далеко не достатнім <g/> , провінційним <g/> .
doc#101 Так що чи буде перевидання цих книжок — не знаю <g/> , а щодо автографу — то я цілком до Ваших послуг <g/> .
doc#101 Що ж до Чернівців <g/> , то напівжартома можна сказати <g/> , що вже 50 років я мрію побувати туї’ <g/> .
doc#101 Як це мені вдавалося — то не мені судити <g/> .
doc#101 Але <g/> , певна річ <g/> , коли трапляються явища спрощення <g/> , примитивности і т. д. <g/> , то мимоволі реакція така <g/> , що краще від цього відійти <g/> .
doc#101 Але <g/> , повторюю <g/> , організаційно ніколи не був зв'язаний ні з ким <g/> , так що коли хочете називати це Еверестом — то добре <g/> , нехай це буде Еверест <g/> , це тільки маленький пагорбок <g/> . </p>
doc#101 Отже <g/> , про переконання і принципи — чи існують вони особисто для Вас і якщо так <g/> , то в чому виявляються <g/> ? </p>
doc#101 породив <g/> . Маю на увазі літературознавчі погляди <g/> . </p><p> Якщо переконання змінюють заради матеріяльних переваг — то це свинство <g/> , але якщо це процес перепереконання самого себе <g/> , якщо людина росте і
doc#101 але якщо це процес перепереконання самого себе <g/> , якщо людина росте і вона змінюється — то в цьому нема ніякого злочину <g/> . </p><p> А. Т. <g/> : Чи не здається Вам <g/> , що
doc#101 І якщо йдеться про ворогів зовнішніх <g/> , то з ними мала б боротися дипломатична служба <g/> .
doc#101 Щодо уявних ворогів <g/> , то краще було б їх позбутися <g/> , звичайно <g/> .