Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то поетично вона живе в своєму світі <g/> , далекому від
doc#2 . Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> :
doc#2 поданий як послідовність ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний є показ усього дівочого життя
doc#2 слово сніг <g/> . Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках
doc#2 . Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p>
doc#2 техніку <g/> , а що вжито його обережно й нерясно <g/> , то тим більше випинаються ті нечисленні
doc#2 луки поля <g/> , </p><p> і темніший ночі гай <g/> . </p><p> Як згубила <g/> , то й шукай <g/> ! » </p><p> Така поезія про дівчину <g/> , що
doc#2 — </p><p> Золотіє колосиста <g/> , </p><p> теплий дощик пополоще <g/> , </p><p> то роса їй дасть намиста <g/> , </p><p> і від краю і до краю </p><p> їй
doc#2 . І більше <g/> : вона має гармонію в своєму світі <g/> , і то гармонію <g/> , не куплену ціною оминання
doc#4 напруження <g/> , ориґінальности й розмаху <g/> . А то буває <g/> , що й молоді роки й старечі приносять
doc#4 , я зважився лишити цю статтю неназваною <g/> . І то демонстративно неназваною <g/> . « <g/> На всіх язиках <g/> » <g/> .
doc#4 тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер
doc#4 тільки вражень свого роду імпресіонізм <g/> , і то імпресіонізм навіть не картин <g/> , а тільки
doc#4 особи <g/> , сказати б <g/> , об'єктивізація я в не-я — чи то в безпосередньо займенниковому вияві — і часом
doc#4 сторінки бульварного роману <g/> . <g/> . <g/> ; </p><p> ( <g/> « <g/> Коти <g/> » <g/> ) </p><p> чи то — дальший щабель об'єктивізації — в
doc#4 , часом грають у мажорному тоні <g/> , часом у мінорі <g/> , то бунтівничі <g/> , то заспокоєні <g/> . І їхня
doc#4 мажорному тоні <g/> , часом у мінорі <g/> , то бунтівничі <g/> , то заспокоєні <g/> . І їхня повторюваність і їхня поява
doc#4 Лівицька-Холодна взагалі захоплюється чи то поезією Ґете в роки його постаріння <g/> , чи Рільке <g/> .
doc#4 гармонії рівноваги світу й душі є свої полюси <g/> . То це смиренна покора — </p><p> Ми ж <g/> , спрацьовані <g/> , будемо
doc#4 , в останній час <g/> . <g/> . <g/> ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у єднанні зі світом <g/> : </p><p> Я не сію і