Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 них “ <g/> виучується на вчителів <g/> , попів <g/> , лікарів <g/> , а то вже годі буде <g/> ! ” ( <g/> Чикаленко 349. Твердять <g/> ,
doc#40 члени речення <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Собаки то брехали <g/> , а то вже стали вити <g/> » ( <g/> Кв <g/> . <g/> ) <g/> . Коли ж сполучник з'єднує
doc#72 у соціяльній базі мови <g/> . </p><p> Щодо престижу <g/> , то українська мова здобула чимало перемог <g/> . Не
doc#72 <p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> ,
doc#97 не спроможні виявити хід думок Шевченкових <g/> , то більше <g/> , іцо думки <g/> , які вкладаються у
doc#85 , хоч нічого спільного з матеріялізмом не має <g/> , то до матеріялізму нам доведеться поставитися
doc#40 то до прикметника <g/> , то до прийменника <g/> , то до іменника <g/> , випливає з самої його природи <g/> :
doc#77 тим <g/> , що робить її поліфонічною <g/> , многоголосою <g/> . То ми чуємо голос автора в ліричних підсумках
doc#103 війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти
doc#81 працювали з перебоями на довгі години <g/> , а то й дні <g/> . На ставало води <g/> , її запаси тримали в усіх
doc#82 собі образ автора <g/> , пробиваючися крізь нетрі <g/> , а то й барикади <g/> , за якими сховався автор <g/> . Звичайно <g/> ,
doc#40 особи <g/> , числа і способу <g/> ; щодо категорії часу <g/> , то вони її або теж не мають зовсім ( <g/> інфінітив <g/> ) <g/> , або
doc#9 приносили сприйняті в Галичині мовні звороти <g/> , то не дивно <g/> , що революціонери-неофіти <g/> , для яких
doc#40 публікує цю промову <g/> , не змінюючи в ній <g/> , як то кажуть <g/> , ані титла <g/> , ані коми <g/> , тільки поставивши
doc#4 , я зважився лишити цю статтю неназваною <g/> . І то демонстративно неназваною <g/> . « <g/> На всіх язиках <g/> » <g/> .
doc#14 . Якщо доба і доля відвели поетові досить років <g/> , то його жертва не буде ні пізньою <g/> , ні марною <g/> . </p><p> Отже <g/> :
doc#28 осмислюваним « <g/> вітрилом чорним <g/> » <g/> ; тим то дні його « <g/> до кінця повиті горем <g/> » <g/> , а сам він «
doc#0 картку <g/> , сперечання розтягалося на години <g/> , а то й дні <g/> . А скільки тут випаровувалося
doc#59 , а коли вже заговорить по-українськи <g/> , то « <g/> спроквола <g/> , немов вростаючи ще міцним
doc#40 . <g/> ) <g/> . Якщо вираз що за стоїть при прислівнику <g/> , то має чисто підсильне значення <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Що за