Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 А хто дотепніший <g/> , то зумів би і в повістях своїх зужиткувати " <g/> літературно <g/> " обробленої мови <g/> .
doc#67 І коли нам скажуть <g/> , що сьогодні кінські перегони відбудуться з перешкодами <g/> , що коні мають стрибати через ці перешкоди <g/> , то напевне ми дістанемо більше приємности <g/> . </p>
doc#47 Якщо одним-одна дійова особа сам Єроним <g/> , а він тільки згадує <g/> , міркує <g/> , оцінює й підсумовує <g/> , то дії й бути не може <g/> . </p>
doc#72 <p> Проте <g/> , якщо метою деукраїнізації було завдати смертельного вдару українській мові й культурі <g/> , то це не вдалося <g/> , бодай у той період <g/> .
doc#29 Щодо кота міс Дезі <g/> , то він завжди був готовий служити джентельменом <g/> .
doc#50 А що це завершується глибокою катастрофою <g/> , загибеллю Поета <g/> , — то маємо своєрідний український варіант загибелі богів <g/> , трагічно-філософський епос <g/> . </p>
doc#40 <p> 2. Якщо в двоскладових словах наголос припадає в називному відмінку однини на другий склад і лишається на цьому ж складі в родовому відмінку однини <g/> , то він і далі тримається цього складу <g/> , напр <g/> .
doc#40 і тепер <g/> , то констатуємо <g/> , що в багатьох словах наголос перенесено на наросток <g/> .
doc#72 Нарешті <g/> , “ <g/> пан <g/> ” ( <g/> поміщик <g/> ) “ <g/> бридиться літературною українською мовою <g/> , вважає її за калічення милої його серцеві народної мови <g/> ; він хотів би <g/> , щоб газета писалась мовою Шевченка <g/> , Котляревського <g/> , а коли вже не стає своїх слів <g/> , то <g/> , на його думку <g/> , треба брати всім відомі вже російські слова “ ( <g/> 2 <g/> , 33а <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> , ролю питально-окличних часток виконують що за і іноді що ( <g/> »Що то за хороше <g/> !
doc#40 Таке вживання то мас покищо діялектний характер <g/> . </p>
doc#74 <p> Щодо зовнішньої політики <g/> , то надії на встановлення « <g/> всесвіт­нього комунізму <g/> » з центром у Москві ( <g/> як результату визвольних колоніяльних рухів <g/> ) не справдилися <g/> .
doc#40 <p> Синтаксичні фігури взагалі дають змогу надати викладові того чи того характеру <g/> : то плинно-ритмічного <g/> , то переривчасто-діялогічного <g/> ; підкреслити окремі слова або спосіб зв'язку між ланками тексту тощо <g/> .
doc#100 В « <g/> Історії літератури <g/> » мусить все лишитися <g/> , але поясненим із сьогоднішніх позицій <g/> , — то буде правильним підходом <g/> .
doc#81 Місто не було зруйноване при відступі — від німецьких бомб постраждали тільки кілька кварталів при мостах <g/> , боїв на вулицях не було <g/> , тільки один радянський танк вискочив чи затримався на Павлівському <g/> , чи то пак Рози Люксембурµ майдані і стояв там підбитий <g/> .
doc#40 Якби його послідовно застосувати в якомунебудь тексті <g/> , то цей текст мав би спокійно-описовий характер <g/> , трохи одноманітний будовою й ритмом <g/> .
doc#47 Тута може бути за минулим <g/> , що його не було <g/> , туга-мрія <g/> , то урочоврівноважена <g/> , то гостра й трагічна <g/> , туга-вовк <g/> , що вгризається в душу зубами <g/> , вп'ялюється звіром <g/> .
doc#72 <p> Щодо зовнішньої політики <g/> , то надії на встановлення “ <g/> всесвітнього комунізму <g/> ” з центром у Москві ( <g/> як наслідку колоніяльних визвольних рухів <g/> ) не справдилися <g/> .
doc#72 На початку тридцятих років по селах то тут <g/> , то там спалахували “ <g/> шкільні страйки <g/> ” або з вимогою вести навчання російською мовою <g/> , або навпаки проти цього ( <g/> Штець ЗО <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 Щодо уявних ворогів <g/> , то краще було б їх позбутися <g/> , звичайно <g/> .