This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а | тепер | пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки |
doc#0 | правописом Пришийкобилі- хвіста <g/> ) <g/> . Там | тепер | відновляють церкву — Володимира <g/> , Іллі <g/> , трьох |
doc#1 | та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> . | Тепер | Т. Шевченко знову звертається до цієї теми <g/> , але |
doc#1 | ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> . Але | тепер | використання фолкльорного стилю |
doc#1 | р. Т. Шевченко знову звернувся до фолкльору <g/> . | Тепер | фолкльор вабить Т. Шевченка універсальним |
doc#1 | - смиренням <g/> , страх - спокійним смутком <g/> . Смерть | тепер | бачиться як просте <g/> , логічне і закономірне |
doc#1 | травня 1860 р. <g/> ) <g/> . Поперше <g/> , поетів гнів | тепер | спрямований лише проти « <g/> царів <g/> » <g/> . Але навіть для |
doc#1 | тих <g/> , хто винен у соціяльній несправедливості <g/> . | Тепер | він пише <g/> : </p><p> Злоначинающих спини <g/> , </p><p> У пута кутії не |
doc#1 | пляну у плян людської душі <g/> , віри і почуттів <g/> . </p><p> | Тепер | його позитивний герой — не месник чи кат <g/> , а |
doc#1 | і хотів покарання зла через самосуд <g/> , то | тепер | він бачить <g/> , як </p><p> Люде тихо <g/> , </p><p> Без всякого лихого |
doc#1 | На цьому тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз | тепер | Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> . У вірші « |
doc#1 | та сутичках минулого і не в сліпому бунті бачить | тепер | Т. Шевченко визволення людини <g/> , а в становленні |
doc#1 | , проблема України вирішиться сама собою <g/> . | Тепер | проблема України і її визволення |
doc#1 | В ньому Т. Шевченко заперечує минуле України <g/> . | Тепер | йому здається <g/> , що повстання і війни давньої |
doc#1 | призначення як зачинателя нового устрою <g/> , але | тепер | цей устрій не обмежується слов'янами <g/> , а |
doc#1 | ) і переборов його у віршах « <g/> трьох літ <g/> » <g/> , — так і | тепер | він переборов комплекс російського |
doc#1 | радикалізму О. Герцена і його послідовників <g/> . | Тепер | <g/> , як тоді <g/> , він вийшов з цього конфлікту |
doc#2 | випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p><p> А | тепер | <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві |
doc#2 | стояв при її поетичній колисці <g/> , приймають її й | тепер | <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . Ті |
doc#2 | в велику тугу <g/> , що її не понести самій <g/> . Але | тепер | і тут — це перші несміливі нові ноти <g/> . Але вони |