Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 У стратфордців уся енергія <g/> , дрібничково наполеглива <g/> , пішла на те <g/> , щоб абстрактний діялог вставити в рамки звичних <g/> , побутових учинків <g/> .
doc#40 Неозначено-особове речення підкреслювало б не самий факт дії <g/> , а те <g/> , що її зробили невідомі особи <g/> ; пасивне особове речення підкреслювало б стан випущених <g/> , а не подію <g/> , що з ними сталася <g/> ; активне особове речення подавало б дію <g/> , як нібито залежну від волі самих учасників <g/> .
doc#81 Пам'ятаю її мешканнячко в одноповерховому будиночку <g/> , чи не її власному <g/> , кімната застелена українськими ліжниками й завішана українськими килимами <g/> , товариство яких <g/> , може <g/> , десятьох осіб <g/> , і пам'ятаю <g/> , як вільно вони говорили <g/> , часом на польські теми <g/> , але те <g/> , що мовлено проти поляків <g/> , так легко прикладалося до росіян <g/> , — а часом досить одверто про недостатність і небезпеку радянського « <g/> визволення <g/> » й потребу незалежности <g/> .
doc#6 <p> Що більше ваги Курилик надає ідейному змістові даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося envoi <g/> ) <g/> , то більше він дбає за фотографічність тла <g/> .
doc#62 Бо нам часто властиво захоплюватися й малювати не те <g/> , що було <g/> , а те <g/> , що хочемо знайти <g/> .
doc#81 Уже те <g/> , що він був один з тих дуже нечисленних галичан <g/> , що заціліли від арештів <g/> , говорить про його виняткову льояльність і обережність <g/> .
doc#19 У Шевченка освіта доповнює те <g/> , що можна б назвати традицією козацької боротьби <g/> , у Мови <g/> , як і в Куліша <g/> , заперечує <g/> .
doc#81 Перше — від закінчення Інституту до 1936 року <g/> , отже <g/> , 1931—1936 <g/> ; і друге — від 1936 року до війни <g/> , себто до року 1941. Перша з них характеризувалася тим <g/> , що я уникав усякого помітного просування вгору <g/> , бо наді мною тяжіло соціяльне походження і те <g/> , що я його приховував <g/> .
doc#10 Інакше кажучи <g/> : чи не можна в просторі знайти те <g/> , що <g/> , здавалося б <g/> , не повертається й не відновляється <g/> , — час <g/> , те <g/> , що минуло <g/> . </p>
doc#36 Виявом незалежности було й те <g/> , що Ґе згодом повернувся до станкового малярства <g/> , занедбавши ілюстраційну працю ( <g/> з чим Толстой швидко погодився <g/> ) <g/> .
doc#93 Настанова не на те <g/> , щоб виглядало знайомо <g/> , а щоб розсадити нашу інерцію сприймання <g/> , на те <g/> , щоб театр не фотографував звичне <g/> , а виривав його з контексту <g/> , щоб він не ілюстрував літературний твір <g/> , а щоб говорив своєю мовою <g/> , мовою театру як такого <g/> .
doc#45 Він послався на те <g/> , що у зв'язку з польським повстанням подорожувати на Правобережжі небезпечно і вибрав шлях на Прагу <g/> , а звідти в Берлін і далі в Петербург <g/> .
doc#15 Приміром <g/> , слова і сум і жаль в наступному уривку можуть дуже легко відірватися від ряду <g/> , бо подані в зовсім іншому семантичному пляні <g/> , ніж вид далекий <g/> , хмари й шум смереки ( <g/> і це не зважаючи на те <g/> , що вони стоять не в називному відмінку <g/> , а лише в формі його <g/> ) <g/> : </p><p> Люблю прозорих вод кришталь <g/> , </p><p> Люблю з гір вид далекий <g/> , </p><p> І хмари <g/> , що пливуть у даль <g/> , </p><p> І шум високої смереки <g/> , </p><p> І сум і жаль <g/> . </p>
doc#89 І Валеріян Поліщук <g/> , письменник <g/> , що потребує перегляду <g/> , — нерівний і <g/> , часом <g/> , просто поганий <g/> , але сповнений сміливої одчайдушности й азарту <g/> : « <g/> Я надіваю чорні окуляри <g/> , щоб яскраве світло не різало очей — те саме світло <g/> , що нам усім так потрібне <g/> .
doc#40 В усній мові трапляється нерідко сполучник нащо <g/> , в діловій і науковій — не зважаючи на те що <g/> , напр <g/> .
doc#81 Я рішуче запротестував і простяг руку <g/> , щоб забрати свою власність назад <g/> , щось при цьому белькочучи про те <g/> , що німецьке військо належить до культурної країни й не повинно грабувати <g/> .
doc#40 Головні сполучники <g/> : щоб ( <g/> з відповідником для того <g/> , на те <g/> ; щоби — діялектна форма <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) хай ( <g/> без відповідника <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#65 Єдине <g/> , що тут важить <g/> , це те <g/> , що ґ — фонема <g/> , фонематичний принцип лежить в основі українського письма — певні відхилення морфофонетичного й історичного характеру до проблеми ґ не стосуються <g/> .
doc#57 Одначе дозволю собі вкинути тут заувагу про те <g/> , що круглі церкви були ( <g/> поруч з типом базиліки <g/> ) зовсім нормальні в ранньому й середньовічному християнстві <g/> .
doc#81 Він постукав у двері квартири <g/> , відчинила Гуржей <g/> , покликала мене <g/> , бо вважалося <g/> , що я можу з ним говорити по-німецьки <g/> , я щось невиразно <g/> , ламаною мовою говорив йому про те <g/> , що мій батько був офіцером царської армії і тому він <g/> , німець <g/> , мусить лишити нас у спокої ( <g/> Логіка <g/> !