Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 У попередньому тексті я писав про те <g/> , як Поліщук дістав донос від Варвари Столяренко про моє неприпустиме <g/> , вороже « <g/> соціяльне походження <g/> » і не дав йому ходу <g/> .
doc#24 Фуґу всіх попередніх мотивів пори року являє собою початок розділу « <g/> Найменням — Жінка <g/> » <g/> , що закінчується <g/> , однак <g/> , побутовою новелею про те <g/> , як гроза застала коханців на цвинтарі <g/> .
doc#25 Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською — Ю.Ш. <g/> ) і північноруською ( <g/> себто первісно білоруською — Ю.Ш. <g/> ) діялектними групами існують не самі тільки зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а багато корінних <g/> , принципових відмін у звуковій і граматичній будові мови <g/> , посилюваних ще особливою системою різноманітних комбінацій у мові кожної групи тих самих елементів і форм <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 26 <g/> ; пор <g/> .
doc#25 Нарешті наріччями він зве <g/> , наприклад <g/> , у межах 'слов'янської мови <g/> ” те <g/> , що звичайно звуть мовами <g/> : чеську <g/> , українську <g/> , російську та ін <g/> .
doc#73 Застосовані вже в « <g/> Ноктюрні б-моль <g/> » <g/> , а особливо ощадно й доцільно в « <g/> Дні гніву <g/> » засоби кінових « <g/> напливів <g/> » <g/> , швидкого переміщення плянів і монтажу їх <g/> , перескоків дії <g/> , ефектів прожекторного <g/> , так би мовити <g/> , освітлення <g/> , яке дає змогу динамічно вихоплювати то одну <g/> , то другу частину цілости <g/> , створюючи враження швидкого руху <g/> , — дозволяють говорити про те <g/> , що в той час <g/> , як одні письменники шукають динамізації нашої прози в засобах розбудови напруженого сюжету <g/> , інші хочуть прийти до подібних наслідків зміною методи насвітлювання фактів і подій <g/> .
doc#22 Про корейців <g/> , що платять по 200 долярів за те <g/> , щоб їх перевезли малими човниками до Японії <g/> .
doc#15 <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> .
doc#77 Ми бачимо <g/> , як активно молодь бере участь у готуванні до сеймових виборів <g/> , — але ми нічого не знаємо про те <g/> , чим же закінчилися вибори <g/> .
doc#45 " <g/> Всякoє понимание єсть вместе непонимание <g/> , всякое согласие в мьіслях — вместе несогласие <g/> " ( <g/> " <g/> Мьісль и язьік <g/> " 110 <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Те <g/> , що справедливе для окремих слухача й мовця <g/> , справедливе і загально для мов <g/> .
doc#52 <p> ( <g/> Кодацький <g/> , Сурський <g/> , Лоханський <g/> ) </p><p> ТРИ ПОРОГИ СОЛЖЕНІЦИНА </p><p> Може найкращі місця в « <g/> Архіпелагу ГУ Лаг <g/> » <g/> , якщо судити критеріями щирости <g/> , чесности й людської гідности <g/> , є ті <g/> , де Солженіцин з гіркотою справжнього болю й гордістю справжнього очищення оповідає про те <g/> , як він переступив поріг кастовости <g/> .
doc#72 Питання про те <g/> , чи постанова зборів дійсно відповідала бажанню людности ( <g/> делеґати не були обрані у прямих виборах <g/> ) і якою мірою присутність чехо-словацького війська вплинула на рішення <g/> , лишається відкритим <g/> .
doc#4 Не кажу вже про те <g/> , що стилістично вона існує в річищі Олесевої поезії <g/> , яка виразно позначилася на « <g/> старих <g/> » поезіях нашої авторки і якої вона так рішуче й успішно позбулася в « <g/> нових <g/> » ( <g/> хоч цей рядок трапився саме в одній з « <g/> нових <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Людська пам'ять має дивовижну властивість самотужки <g/> , несвідомо витирати те <g/> , що не має значення <g/> . </p>
doc#40 Якщо те саме слово керує різними відмінками інших членів речення <g/> , то давальний і орудний відмінок стоїть перед знахідним ( <g/> згідно з засадою <g/> , що сильніше керування легше допускає розриви <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#72 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в “ <g/> німецькому <g/> ” убранню <g/> .
doc#9 Письменник переймає їх майже механічно <g/> , не звертаючи уваги на те <g/> , яке значення вже установилось за ними в українській мові ( <g/> піднімати <g/> , печатати <g/> ) або чи не суперечать вони вимогам хоч би фонетико-морфологічної стрункости української мови ( <g/> гражданин <g/> , роздражіння <g/> ) <g/> . </p>
doc#76 <p> Не суперечить цьому твердженню те <g/> , що одночасно або й пізніше протоукраїнські говірки розвинули також інновації <g/> , спільні з іншими говірковими групами <g/> , що не ввійшли до формованої української мови <g/> .
doc#81 Ось зразок <g/> : у переказі одного фабліо Жінкин оповідав про те <g/> , як побито осла <g/> , що реаµував на це криком <g/> .
doc#40 Головні сполучники <g/> : щоб ( <g/> з відповідником для того <g/> , на те <g/> ; щоби — діялектна форма <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) хай ( <g/> без відповідника <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Тепер українці були перетворені на те <g/> , що англомовні народи окреслюють словом underdog <g/> , і тепер відійти від того <g/> , чим я захоплювався в двадцятих роках <g/> , було б ганьбою й злочином перед самим собою <g/> .