Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 це німцям <g/> , які і самі сьогодні становлять у мистецькій Европі суцільну глибоку провінцію <g/> ! </p><p> Те <g/> , що роблять наші мистці — здебільшого цілком поза часом <g/> . Пейзажі <g/> , як їх
doc#45 при допомозі яких досвід набуто <g/> " ( <g/> " <g/> The Relation of Habitual Thought and Behavior to Language 1939 <g/> ) <g/> ; " <g/> Те <g/> , що ми називаємо « <g/> науковою думкою <g/> » <g/> , є спеціялізація мов західного індоєвропейського типу <g/> " ( <g/> " <g/> Language <g/> , Mind and Reality <g/> " 1941 <g/> ) ( <g/> Whorf 158 <g/> , 246 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ( <g/> Те ж видання <g/> , де і стаття Синявського <g/> ) і Т. Lehr- Splawinski « <g/> Z fonetyki maioruskiej <g/> » ( <g/> »Prace filologiczne« <g/> , VIII <g/> , 1916 <g/> ) <g/> .
doc#72 Засекреченість даних про мову викладання ( <g/> те саме стосується й до інших ділянок культури <g/> : театру <g/> , кіна <g/> , радіо <g/> , виступів партійних та державних діячів і т.д. <g/> ) вказує <g/> , що деукраїнізація освіти провадилася нишком і дуже поступово <g/> , а проте <g/> , додаймо <g/> , вповні послідовно і безоглядно <g/> .
doc#40 Відповідник ( <g/> те <g/> ) в реченнях цього типу вживається рідко <g/> . </p>
doc#81 Вона була галаслива ( <g/> те <g/> , що в Львові звалося пискувата <g/> ) і вміла постояти за себе <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#72 Обставини того часу змусили Панькевича маскувати українську мову в своїй граматиці під верховинський і мармароський діялекти <g/> , з яких він зберіг одначе лише кілька особливостей ( <g/> те <g/> .
doc#40 За приклад такого гнізда може правити гніздо вигука тап <g/> : </p><p> тап ( <g/> звук удару по воді <g/> ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; топ ( <g/> звук топання <g/> ) <g/> ; топу і топу-топу ( <g/> звук повторюваного топання <g/> ) <g/> ; тьоп ( <g/> звук удару по людському тілу <g/> ; звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; тьоп-тьоп ( <g/> звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> те саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними кроками <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 За приклад такого гнізда може правити гніздо вигука тап <g/> : </p><p> тап ( <g/> звук удару по воді <g/> ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; топ ( <g/> звук топання <g/> ) <g/> ; топу і топу-топу ( <g/> звук повторюваного топання <g/> ) <g/> ; тьоп ( <g/> звук удару по людському тілу <g/> ; звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; тьоп-тьоп ( <g/> звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> те саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними кроками <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 ве <g/> ) <g/> , Гг ( <g/> ге <g/> ) <g/> , Ґґ ( <g/> ґе <g/> ) <g/> , Дд ( <g/> де <g/> ) <g/> , Ее ( <g/> е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм ( <g/> ем <g/> ) <g/> , Нн ( <g/> єн <g/> ) <g/> , Оо ( <g/> о <g/> ) <g/> , Пп ( <g/> пе <g/> ) <g/> , Рр ( <g/> ер <g/> ) <g/> , Сс ( <g/> ес <g/> ) <g/> , Тт ( <g/> те <g/> ) <g/> , Уу ( <g/> у <g/> ) <g/> , Фф ( <g/> еф <g/> ) <g/> , Хх ( <g/> ха <g/> ) <g/> , Цц ( <g/> це <g/> ) <g/> , Чч ( <g/> че <g/> , або ча <g/> ) <g/> , Шш ( <g/> ше <g/> , або ша <g/> ) <g/> , Щщ ( <g/> шче <g/> , або шча <g/> ) <g/> , Юю ( <g/> йу <g/> ) <g/> , Яя ( <g/> йа <g/> ) <g/> , Ьь ( <g/> знак м'якшення <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 тап <g/> : </p><p> тап ( <g/> звук удару по воді <g/> ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; топ ( <g/> звук топання <g/> ) <g/> ; топу і топу-топу ( <g/> звук повторюваного топання <g/> ) <g/> ; тьоп ( <g/> звук удару по людському тілу <g/> ; звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; тьоп-тьоп ( <g/> звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> те саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними кроками <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 відповідник — ( <g/> те <g/> ) <g/> , яке мусить бути розкрите в підрядному реченні <g/> , а підрядне речення має сполучник ( <g/> що <g/> ) <g/> , який зв'язує його з відповідником у головному реченні <g/> , а тим самим і з усім головним реченням <g/> .
doc#6 <p> Що більше ваги Курилик надає ідейному змістові даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося envoi <g/> ) <g/> , то більше він дбає за фотографічність тла <g/> .
doc#40 ) те саме що вже не має жадних функцій займенника <g/> , не править за жадний член речення і тим самим є тільки сполучник <g/> . </p>
doc#37 ) </p><p> Те <g/> , що Орест показував тонким стиском уст і зневажливим поглядом <g/> , Державин узявся висловити голосно й ущіпливо <g/> .
doc#65 Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця <g/> ; скорбота <g/> ; свекруха тощо <g/> . </p>
doc#40 <p> Як видно вже з цих прикладів <g/> , для членів періоду характеристичне ( <g/> хоч і не обов'язкове <g/> ) те <g/> , що вони починаються з того самого слова ( <g/> т. зв <g/> .
doc#15 <p> Як же трактувалося тоді ( <g/> і раніше <g/> ) те <g/> , що ми тепер звемо називним реченням <g/> ?