Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Робкое дыханье Фета <g/> , або <g/> , нарешті <g/> , пейзаж у якомусь мистецькому творі <g/> .
doc#18 З названим ім'ям Мойсея або з посутнім посиланням на нього образ непокоїв Франка вже 1075 року в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , « <g/> Заповіті Якова <g/> » і « <g/> По-людськи <g/> » <g/> , в складі « <g/> Жидівських мелодій <g/> » 1889 року <g/> ; майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в « <g/> Перехресних стежках <g/> » ( <g/> 1900 <g/> ) і в « <g/> Похороні <g/> » ( <g/> 1897 <g/> ) <g/> ; став темою поезії « <g/> Серцем молився Мойсей <g/> » у « <g/> Моему ізма- рагді <g/> » ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> ; з'явився <g/> , нарешті <g/> , в кількох творах <g/> , писаних більш-менш одночасно з « <g/> Мойсесм <g/> » <g/> , коло 1905 року <g/> : « <g/> Поете <g/> , тям <g/> » ( <g/> « <g/> Із книги Кааф <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Було се три дні перед моїм шлюбом <g/> » ( <g/> « <g/> На старі теми <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Сойчине крило <g/> »
doc#19 Майнув десь на другому пляні образ старого Шульпіки <g/> , носія старокозацьких уявлень про козацьку честь <g/> , рівність <g/> , демократизм <g/> , службовий обов'язок <g/> , з протестом проти « <g/> безпам'ятної панської пихи та нелюдськости <g/> » <g/> , але цей образ не розвинений у творі <g/> , епізодичний <g/> .
doc#19 <p> Самі характери більшости дійових осіб у творі дані як зформовані <g/> .
doc#19 Але <g/> , коли виходити не з задумів <g/> , а з того <g/> , що наявне в творі <g/> , то маємо право говорити про рідкий взагалі і чи не єдиний у нашій літературі роман у діялогах <g/> .
doc#19 Матеріял у творі зорганізований мистецьким задумом <g/> .
doc#22 Він показав у творі два ляйтмотиви і їх змагання <g/> : мотив гір <g/> , де зросла Фатьма <g/> , — мотив підступного моря <g/> , що оточує село <g/> , куди віддано Фатьму <g/> , моря <g/> , що кінець-кінцем тріумфує <g/> , поглинаючи трупи Фатьми і скривавленого Алі <g/> .
doc#24 <p> « <g/> Вертеп <g/> » написаний дуже філігранно <g/> , і <g/> , на честь критика <g/> , треба сказати <g/> , що він не пішов шляхом вишукування різних натяків і злободенних алюзій у творі <g/> , захопився не деталями орнаментики <g/> , а встановленням провідних конструктивних ліній <g/> .
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#24 Двічі в творі показує це Любченко <g/> .
doc#24 І так в усьому творі <g/> , — приклади на кожній сторінці в довільній кількості <g/> . </p>
doc#24 Як тема в музичному творі нормально переходить кілька варіяцій <g/> , так тут кожний образ словесно варіюється відповідно до вимог ритму даного місця даного розділу <g/> . </p>
doc#24 Нема <g/> , правда <g/> , в творі дійових осіб <g/> , що проходили б крізь усі епізоди <g/> , крізь усі розділи <g/> .
doc#24 <p> І коли тепер ми подивимося <g/> , як усі ці герої виступають у творі <g/> , ми побачимо знову <g/> , що їх поява скоряється суворим законам і що з цього погляду твір побудований як струнка система концентричних кілець <g/> .
doc#24 <p> Схему композиції « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , як її тут висвітлено <g/> , можна було б подати приблизно так <g/> : </p><p> Ця схема <g/> , одначе <g/> , як і кожна схема <g/> , відбиває не внутрішній розподіл світла й тіні у творі <g/> , а тільки його зовнішній каркас <g/> .
doc#24 Якщо виходити з цієї схеми <g/> , то він посідає в творі другорядне місце <g/> .
doc#24 в « <g/> Mystère profane <g/> » або дівчини з леґенем у « <g/> Ляльковому дійстві <g/> , або повстанні крови <g/> » ( <g/> згадаймо <g/> , до речі <g/> , що всі ці засоби властиві і середньовічній містерії <g/> , де Христос часто більше діяв позаочно <g/> , ніж безпосередньо на сцені <g/> , і де окремі інтерлюдії могли варіювати і в іншому світлі дублювати окремі епізоди основної дії <g/> ) <g/> ; тим <g/> , що автор з особливим почуттям і особливою емфазою подає цей образ <g/> , оточуючи його німбом найніжнішої і найпалкішої своєї закоханости <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , — і може особливо — тим <g/> , що в многопляновому загалом творі образ цей <g/> , образ жінки відзначається особливою сконцентрованістю змістів і значень <g/> . </p>
doc#24 На завісі звучать СМАРАГДОВІ АКОРДИ і СРІБЛЯСТА ФУҐА <g/> ; роса цвіте на зелах і СКРИКУЄ раптовим блиском <g/> ; прохолодне вино світання бризкає СКАЛКАМИ на обличчя і <g/> , випите <g/> , вливає потугу і пружність у тіло <g/> ; образ хмар викликає образ фанфар — таких синкретичних образів у творі безліч <g/> .
doc#24 У схематичному творі завжди можна відповісти на всі чому <g/> ?