Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Твір Стравинського — 1913 року <g/> , гітлерівці Харкова — 1941 року <g/> .
doc#0 У ті дні інсценізацію твору поставив Гнат Юра в Київському театрі ім <g/> .
doc#0 Як мені оповідають <g/> , твір і вистава були поновно дозволені 1955 року ( <g/> Хрущов <g/> !
doc#1 Із часів кріпацтва збереглося надто мало творів <g/> , а то й ні одного <g/> , оскільки датування « <g/> Причинної <g/> » 1837 роком спірне <g/> .
doc#1 І все ж між першим і останніми творами відчувається величезна різниця — у стилі <g/> , Weltanschauung18 <g/> , настроях <g/> , філософії <g/> .
doc#1 1 тематично <g/> , й стилістично цей твір ближчий до минулого періоду творчости поета <g/> , ніж до наступного <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#1 Стиль і настрій цих віршів та поем характерний для більшосте інших творів тих років <g/> .
doc#1 Найлегше й найдоказовіше можна це зробити <g/> , дослідивши мову творів <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 <p> Лише один твір із цього періоду нагадує « <g/> Неофітів <g/> » <g/> .
doc#1 Це « <g/> Саул <g/> » <g/> , датований 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> .
doc#1 <p> Поділ на періоди не означає <g/> , звичайно <g/> , що між творами різних періодів немає нічого спільного <g/> .
doc#1 Говорячи про останній період у його творчості <g/> , я принагідно виділив деякі схожі й відмінні риси у творах попередніх років <g/> , посилаючись <g/> , наприклад <g/> , на « <g/> Косаря <g/> » <g/> , « <g/> Причинну <g/> » і т. д. Та це тільки мала частка того <g/> , що можна і слід зробити в цьому напрямі <g/> .
doc#3 в творах українського красного письменства чимраз частіше і послідовніше замість панівної перед тим конструкції типу два речення ширяться конструкції типу двоє речень <g/> .
doc#3 Такі конструкції — двоє замість два <g/> , іменник середнього роду в родовому множини замість називного множини ( <g/> рідше — двоїни <g/> ) цілковито панують у творах Ів <g/> .
doc#3 Нечуя-Левицького <g/> , а від того часу широко вживаються в творах письменників <g/> , хоч і не всіх ( <g/> нема їх <g/> , приміром <g/> , в обстежених творах Грінченка й Коцюбинського <g/> , пізніше — Хвильового <g/> ) <g/> .
doc#3 Нечуя-Левицького <g/> , а від того часу широко вживаються в творах письменників <g/> , хоч і не всіх ( <g/> нема їх <g/> , приміром <g/> , в обстежених творах Грінченка й Коцюбинського <g/> , пізніше — Хвильового <g/> ) <g/> .
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .