Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пасажирські поїзди відводилися на запасні колії <g/> , часто стояли там годинами <g/> .
doc#0 Громадянки Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж десь щось « <g/> дають <g/> » <g/> , черги там треба було вистояти <g/> .
doc#0 Годі було оселитися коло Булаховського <g/> , бо там не аспірантів селили <g/> .
doc#0 Годі було оселитися коло Булаховського <g/> , бо там не аспірантів селили <g/> .
doc#0 Так Муся завжди знатиме <g/> , що робить Н. або що робить Муся від Н. <g/> , а там і Булаховський не був бездоглядний <g/> .
doc#0 Урожай був би багатший десь у Кзил-Орді чи якомусь там Актау <g/> .
doc#0 Добра приятелька Левченкова <g/> , за фахом лікар-окуліст <g/> , візьме Н. до своєї палати <g/> , а там Бог дасть безпечне повернення до світу живих і цілих людей <g/> , уже під новою владою <g/> .
doc#0 ] Пожалуйста <g/> , береги себя <g/> , закажи порошки <g/> , чтобы ты не кашляла <g/> , и не мучь себя всякими выдумками <g/> , ходи в убежище и не спи в сырости <g/> , поменьше там сиди [ <g/> …
doc#0 Н. знайшов там тільки одного такого мешканця — молодого єврея <g/> .
doc#0 Але Н. їх там не бачив і міг забути <g/> .
doc#0 Але німецька бюрократична машина дуже поволі усвідомлювала ці гіркі істини і далі плекала ідею розподілу Росії між Німеччиною і Японією <g/> , не знати — по Обі чи Єнісею <g/> , але десь там <g/> .
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби обговорення згодом не припинилося наближенням фронту і початком евакуації <g/> . </p>
doc#0 Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби обговорення згодом не припинилося наближенням фронту і початком евакуації <g/> . </p>
doc#0 Там його спіткала вістка про смерть сина в Санкт-Пельтені від альянтської бомби <g/> .
doc#0 Але з однією умовою <g/> : Н. буде приїздити до Берліна <g/> , але житиме в Пляуені ( <g/> чому саме там — про це пізніше <g/> ) <g/> , забиратиме туди гранки <g/> , а потім привозитиме їх до інституту <g/> . </p>
doc#0 Але один епізод у Штрасгофі мусить бути згаданий <g/> , бо там і тоді антисковородинський світ зробив другу спробу захопити до своїх мацалець Н. Першою <g/> , нагадаємо <g/> , була зустріч із громадянином Галицьким у Харкові <g/> .
doc#0 До дивізії він не піде <g/> , хай там що <g/> . </p>
doc#0 Треба було встигнути до однієї <g/> , швидко цю щербу там проковтнути і встигнути до ще однієї <g/> , іншої їдальні <g/> .
doc#0 « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там друкується — не мало вже ніякого значення <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , уповільнювалися і завмирали <g/> .