Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 часом воно — так само як основний напрям праць Потебні <g/> , — підкріплює думку Овсянико-Куликовського ( <g/> 183 <g/> ) <g/> , який показує <g/> , що Потебня сам намагався спростувати всією своєю працею свій же висновок про загрозу втрати української мови й культури <g/> : " <g/> Ее жизнеспособность - в моих глазах — засвидетельствована ее одухотворенностью ( <g/> вообше и — в частности — не только фактом появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как Шевченко <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного явлення <g/> , как сам А. А. Потебня <g/> , возникщего из [ <g/> глубиньї Полтавщиньї <g/> , на почве того же « <g/> зтнографического материала <g/> »" ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північно-український характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім ʾначеʾ ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок ʾкусеньʾ <g/> , ʾкавалокʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно ʾболотоʾ ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися ʾзрікатисяʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить ʾнудитьʾ ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#78 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північно-український характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім ʾначеʾ ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок ʾкусеньʾ <g/> , ʾкавалокʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно ʾболотоʾ ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися ʾзрікатисяʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить ʾнудитьʾ ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#72 В наслідок цього <g/> , 28 червня 1929 року на відкритій для відвідувачів сесії <g/> , під безоглядним тиском <g/> , при явному голосуванні <g/> , сім партійців високого ранґу <g/> , включаючи Скрипника <g/> , обрано на академіків ( <g/> там таки <g/> , 61 <g/> ) <g/> .
doc#72 Ще в липні 1928 року Академія деклярувала готовість включитися в виконання п'ятирічки ( <g/> там таки <g/> , 56 <g/> ) <g/> , а 1929 року вступила у “ <g/> соцзмагання <g/> ” з Білоруською Академією ( <g/> там таки <g/> , 63 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північноукраїнський характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як Заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло " <g/> кружало <g/> " ( <g/> там-таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім " <g/> наче <g/> " ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок " <g/> кусень <g/> " <g/> , " <g/> кавалок <g/> " <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно " <g/> болото <g/> " ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися " <g/> зрікатися <g/> " ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить " <g/> нудить <g/> " ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#78 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північно-український характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім ʾначеʾ ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок ʾкусеньʾ <g/> , ʾкавалокʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно ʾболотоʾ ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися ʾзрікатисяʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить ʾнудитьʾ ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#72 Щоб відкрити двомовну державну семінарію <g/> , треба було мати прохання від найменше 150 батьків ( <g/> Домбчевський 246 і далі <g/> ) <g/> ; щоб відкрити двомовну технічну школу ( <g/> szkola fachowa <g/> ) принаймні 40 % учнів повинні були бути українцями і <g/> , знов таки <g/> , треба було зібрати відповідну кількість прохань від батьків ( <g/> там таки <g/> , 248 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Тих <g/> , що уникали навчання чи після прослухання курсу не могли скласти іспиту <g/> , звільняли з праці без права одержувати допомогу на безробіття ( <g/> там таки <g/> , § 72 <g/> ) <g/> .
doc#72 Кількість українських парафій збільшиться <g/> , коли врахувати <g/> , що тоді існували ще дві українські церковні організації <g/> : Українська Автокефальна Церква на чолі з Феофілом Булдовським ( <g/> там таки <g/> , 194 <g/> ) і так звана Діяльна Христова Церква <g/> , яку підтримував радянський уряд у боротьбі проти УАПЦ ( <g/> там таки <g/> , 164 <g/> ) <g/> . </p>
doc#4 <p> Спільне з попереднім образком — « <g/> японськість <g/> » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> тут <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати недоговорюючи <g/> , а поза тим — разюча відмінність настрою і подробиць техніки <g/> .
doc#40 Це статті К. Ганкевича ( <g/> »Archiv für slavische Philologie <g/> » II <g/> , 1877 <g/> ) <g/> , І. Верхратського ( <g/> Там же <g/> , III <g/> .
doc#52 Я не знаю <g/> , чи є терміни <g/> , відповідні до нашого « <g/> українства <g/> » <g/> , скажім <g/> , у басків <g/> , катальонців <g/> , бретонців чи шотляндців <g/> , але не здивуюся <g/> , коли є. Адже на виборах ( <g/> там <g/> , де вибори існують <g/> ) <g/> , у маніфестаціях тощо незалежники цих націй виступають поруч <g/> , проти або в бльоці з іншими партіями <g/> , такими як консерватори <g/> , ліберали <g/> , комуністи тощо <g/> .
doc#81 Я припустив <g/> , що він пішов на виклик ( <g/> там не був зазначений факультет <g/> ) і довів <g/> , що його « <g/> соціяльне походження <g/> » бездоганне <g/> .
doc#40 1879 <g/> ) <g/> , І. Гануша ( <g/> Там же <g/> , VII <g/> , 1883 <g/> ) <g/> , В. Охримовича ( <g/> »Записки Наукового Товариства ім <g/> .
doc#72 8 серпня затверджено законопроект про відкриття двох державних українських гімназій ( <g/> там таки <g/> , 396 <g/> ) <g/> .
doc#72 3051 <g/> ) <g/> , і створено спеціяльну “ <g/> согласительную комиссию <g/> " <g/> , до якої ввійшло сім членів Державної Ради і сім депутатів з Думи ( <g/> там таки <g/> , ст <g/> .
doc#72 1928 року до складу Спільного Зібрання Академії введено сім партійних діячів ( <g/> там таки <g/> , 54 <g/> ) <g/> , а одного з фундаторів Академії А. Кримського <g/> , щойно переобрано на неодмінного секретаря <g/> , усунено з цього становища ( <g/> там таки <g/> , 55 <g/> ) <g/> .
doc#72 Тому й справі перекладання українською мовою клясичних творів світової літератури надавав він політичного значення ( <g/> там таки <g/> , 508 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Піхно відкликав цей дещо наївний додаток 6 квітня ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , щоб заступити його 7 квітня таким <g/> : “ <g/> У місцевостях з малоросійським і білоруським населенням усі предмети викладаються російською мовою з першого року навчання <g/> " ( <g/> там таки <g/> , ст <g/> .