Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Але поскільки вони тільки матеріалом спираються па описову діялектологію <g/> , а всім спрямованням орієнтовані на пояснення фактів історії української мови — і там дають низку нових розв'язань питань <g/> , — логічніше розглянути їх саме там <g/> . </p>
doc#37 У дальшому мені ввижалося ширше об'єднання всіх мистців <g/> , що долучило б до літераторів ще малярів <g/> , скульпторів <g/> , музик <g/> , акторів <g/> , режисерів і кого там ще <g/> .
doc#81 Народилася в своїх Руських Тишках <g/> , там виросла <g/> , там одружилася <g/> , там привела дітей <g/> , там померла <g/> .
doc#9 викидав цілі стоси енергічних слів <g/> » — Там же <g/> , 48 <g/> ; Грін <g/> .
doc#72 На жаль <g/> , подані там відомості часто непевні <g/> ) <g/> .
doc#59 <p> Філософування переходить у спогади про минуле <g/> ; спогади про минуле розгортаються в цілі вставні новелі <g/> : перша — про роки Галоччиного життя в Беоґраді серед російської емірґації <g/> , про усвідомлення Галочкою її українськости <g/> , про її перше знайомство з Вадимом Васильовичем і Іриним <g/> , про її романтичну втечу до Хусту — діяти <g/> , творити там і звідти Україну <g/> ; друга — в якій Галочка в окупованій німцями Україні <g/> , в визвольному русі <g/> , в підпіллі <g/> , на небезпечному дорученні <g/> ; третя — про хаос і катастрофу <g/> , про дні кінця війни <g/> , про останні спалахи боротьби з окупантами і переддень чорного мряковиння нової поразки <g/> ; четверта — коротенька — про змушену тишу й бездіяльність повоєнних днів на еміґрації <g/> , днів роздуму <g/> , надуми й переоцінки цінностей <g/> . </p>
doc#81 Воно нагадує мені <g/> , що я був у статистичному відділі з 3 вересня 1925 року <g/> , перелічує мої нескладні там обов'язки ( <g/> складання карток за рахунками <g/> , складання таблиць за картками <g/> , використання аритмометра <g/> ) і закінчує тим <g/> , що я « <g/> виявив здібність добре і легко орієнтуватися в усіх доручених працях і виконував їх сумлінно <g/> » <g/> .
doc#81 Образ іншого міста <g/> , не такого <g/> , як Харків <g/> , Київ або Одеса <g/> , і в цьому образі химерно сполучаються малі деталі — фонтан Нептуна на Ринку <g/> , горорізьба стін одного з будинків там <g/> , темне й трохи смердюче склепіння одного з будинків на Руській вулиці <g/> , та ж таки ялинка Стрийського парку <g/> , важка озійність Св <g/> .
doc#19 А якийсь символіст <g/> , може <g/> , позичив би таке місце <g/> , як мрійливе </p><p> Блуджу <g/> , нудьгую та журюся </p><p> Та позираю із хмеречі </p><p> У маривую даленечу </p><p> ( <g/> « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> ) </p><p> або похмуро-гігантичне <g/> , з майстерним звукописом </p><p> Там <g/> , де гори в голих скелях досягають Божих хмар <g/> , </p><p> Там <g/> , де з віку в вік сябрують вогкість багн і лютий сквар <g/> ; </p><p> Де гуля свинота дика <g/> , де панує хижий звір <g/> , </p><p> Де корчій <g/> , лиха хвороба <g/> , душить рід людський на вмир <g/> … </p>
doc#81 Вона говорить <g/> : </p><p> Після Вашого переселення зі Львова до Криниці <g/> , новосандецької округи Вам доручається провадити там далі Вашу діяльність редактора в постійному зв'язку з нашим центром у Кракові <g/> . </p>
doc#81 Я знав <g/> , що там були Винниченко й Олесь <g/> , з росіян Бунін <g/> .
doc#96 Від 930 року в Тінгвелірі збиралося народне віче <g/> , що правило країною <g/> , але даремно було б шукати там хоч би фундаментів якого-небудь будинку <g/> .
doc#40 <p> Зовсім уже трудно говорити про час <g/> , навіть відносний <g/> , з приводу тих дієприслівників <g/> , що підлягли процесові адвербіялізації <g/> , як от <g/> : « <g/> Тепер — то зринаючи <g/> , то прищухаючи <g/> , то рясно <g/> , то рідко — там пахкали окремі постріли <g/> » ( <g/> Смол <g/> .
doc#0 Годі було оселитися коло Булаховського <g/> , бо там не аспірантів селили <g/> .
doc#72 Дещо спростивши картину <g/> , можна говорити про одну тільки спільну рису <g/> : наперекір жорстоким утискам українська мова вижила і там <g/> , і там <g/> .
doc#81 « <g/> Диктатура <g/> » була повністю Курбасова <g/> , на Микитенка він не зважав <g/> , але Курбас там був без рівновартісного літературного товариша-рівні <g/> .
doc#74 25. </p><p> [ <g/> 39 <g/> ] Там таки <g/> , стор <g/> .
doc#81 Не було там великого вибору товарів <g/> , сама Німеччина сиділа вже на голодній пайці <g/> , але більший <g/> , ніж у наших убогих постачальнях <g/> .
doc#78 там таки <g/> , ст <g/> .
doc#81 Там оповім і про те <g/> , як я загубив його слід 1937 року і віднайшов 1984-го <g/> .