Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Там читаємо предмова ( <g/> Літургіяріон 1620 <g/> ) <g/> , предсловиє ( <g/> Номоканоно 1624 <g/> ) <g/> , а найчастіше предословиє ( <g/> Часослов 1616 <g/> , Анфологіон 1619 <g/> , Бесіди Іоана Золото- устого 1623 <g/> , Псалтир 1624 <g/> ) <g/> .
doc#27 <p> Шевченко переборює цей « <g/> мужицький <g/> » стиль і відходить від нього <g/> , тільки тут і там зберігаючи поодинокі елементи його — у новій функції дружнього жарту <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> там таки <g/> ) </p><p> Отже <g/> , можна думати <g/> , що збіги з Павлом Тичиною ( <g/> « <g/> Мати <g/> » <g/> ) <g/> , зокрема спільний з Тичиною нахил до дитячого світосприймання <g/> , до інфантильности ( <g/> поезії « <g/> Розлив свій гнів і стих <g/> » <g/> , « <g/> Ой <g/> , колом сонце догори <g/> » <g/> , « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) і Блоком ( <g/> « <g/> Шехерезада <g/> » <g/> , III <g/> ) <g/> , пояснюються не стільки прямим позиченням <g/> , як думав <g/> , щодо Блока принаймні <g/> , О. Бургардт <g/> , скільки внутрішньою спорідненістю стилю й світосприймання <g/> . </p>
doc#29 Там я виконував ролю мудрої тварини з довгими вухами <g/> , яка виступала в амплуа музичного критика <g/> , що заповзявся критикувати спів солов'я. Я був дуже щасливий <g/> , що ми грали в масках і я не бачив публіки <g/> .
doc#30 А десь про це в клясиків є й віршик — « <g/> А десь там голуби <g/> , і сонце <g/> , і Париж <g/> , і <g/> , голову схопивши в руки <g/> , дивуєшся <g/> …
doc#31 Є там лист Хвильового до Любченка <g/> , писаний з Відня <g/> , датований 2 березня <g/> , себто за якийсь тиждень після покаянного листа <g/> , і він сповнений бадьорости <g/> .
doc#32 Ще перед війною або в перебігу її вони вирвалися на Захід <g/> , пройшли там добру школу в університетах Німеччини <g/> , Австрії <g/> , Бельгії <g/> , їхня освіта була ґрунтовна <g/> , розум критичний і аналітичний <g/> , а водночас спрямований на синтезування <g/> , що було нечастим явищем серед первісного ядра Академії <g/> .
doc#33 Там <g/> , на окремих ділянках <g/> , обробляють вони ниви свого минущого існування <g/> , вирощують радісні й розпачливі квітки свого маленького життя <g/> , там кожного чекає те <g/> , що не чекає іншого <g/> , може подібне <g/> , але втілене в інші почування <g/> , зафарблене в інші відтінки <g/> , розлите по шклянках іншого скла <g/> , візерунків і якости <g/> .
doc#34 Вони бачать там — обов'язкові бюсти Леніна і Сталіна <g/> .
doc#35 Це там <g/> , у другій половині XVII століття <g/> , виплекувано той тип « <g/> хахла <g/> » <g/> , що пристосуванням і пристосовництвом шукає теплої місцинки <g/> , той тип <g/> , що став національним лихом і прокляттям <g/> .
doc#36 Раз і Толстой відвідав Ґе в його чернігівському маєтку <g/> , перебув там три дні <g/> .
doc#37 На чолі проводу стояв там колись вояк армії УНР <g/> , згодом оборонець Закарпаття <g/> , а далі редактор « <g/> Дозвілля <g/> » Свирид Микитович Довгаль <g/> . </p>
doc#38 Тому що там в основі літератури лежала мертва — церковнослов'янська — мова <g/> , а тут жива — російська <g/> ?
doc#39 А коли смерть зайшла до хати Корецької і запанувала там тиша <g/> , що її тільки шашель у кутку догризав <g/> , стало чути того маленького вісника смерти аж у другому селі <g/> , і у відповідь йому <g/> , саме у відповідь йому <g/> , там завила собака <g/> … </p>
doc#40 <p> 11. Раптом впали коли на тихі води дзеркал <g/> , і брязнули з дзвоном на поміст скалками обличчя <g/> , що там містились ( <g/> Коц <g/> .
doc#41 <p> </doc> </p><p> П'ятирічна дівчинка побачила ілюстрації в книжці і питає дорослого <g/> , що там намальовано <g/> .
doc#43 У нього був такий собі маленький елегантний кишеньковий записник-календарець <g/> , і там були відповіді на всі питання <g/> .
doc#44 Але як би там не було <g/> , коли хтось дійсно бажає довідатися про думку Потебні в питанні М/Н <g/> , він мусить прийняти цей текст як автентичний потебнівський <g/> , а ЯН розцінювати лише як попередню спробу <g/> . </p>
doc#45 <p> </doc> </p><p> Спроба реконструкції цілісного образу науковця </p><p> Студентом Харківського університету я став майже сорок років по смерті Потебні <g/> , але пам'ять про нього була там ще свіжа <g/> , пошана до нього велика <g/> .
doc#46 Але ми не зустрілися там ні разу <g/> .