Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 <p> Такі поезії про річку <g/> , що ковтнула не тільки черевичок дівчини <g/> , про поляниць <g/> , русалок і греця <g/> , що переслідують дівчину <g/> , про килими <g/> , що ними ниви простеляються перед дівчиною й коханим <g/> . </p>
doc#3 Такі конструкції — двоє замість два <g/> , іменник середнього роду в родовому множини замість називного множини ( <g/> рідше — двоїни <g/> ) цілковито панують у творах Ів <g/> .
doc#6 Такі є <g/> , серед багатьох прикладів <g/> , картини “ <g/> Якщо Бог так одягає траву <g/> , що завтра буде вкинена до печі <g/> ” <g/> , або “ <g/> Весілля диявола <g/> ” <g/> .
doc#6 Такі обличчя-маски можуть вести до графіки Ґої <g/> , приміром у його “ <g/> Бики з Бордо <g/> ” <g/> .
doc#6 <p> Такі тут були чинники історично-мистецькі і чинники біографічного характеру <g/> .
doc#9 Такі традиції були тільки в Галичині <g/> , причому вони — і це дуже важливо - не були тільки галицькі <g/> , ні <g/> , вони були загальноукраїнські <g/> , тільки створені при найближчій участі галичан <g/> , під посиленим впливом їх <g/> .
doc#9 Такі словечка з більш або менш насиченими емоційністю забарвленнями виходять уже далеко за межі книжкової мови і <g/> , отже <g/> , є найкращим свідченням того <g/> , як органічно вливаються галицькі елементи до української літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Такі <g/> , наприклад <g/> , форми дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; форми на -яний пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а потім і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> .
doc#9 Такі є форми давального й місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду без кінцевого -й <g/> , теж пропаговані І. Нечуєм- Левицьким ( <g/> на рідні землі <g/> , далекі подрузі <g/> ) <g/> .
doc#9 Такі є форми інфінітива на -ть <g/> , органічно прийняті тільки в поетичній мові як варіянт <g/> .
doc#9 Такі є м'які форми для всіх прикметників з наростком -н- ( <g/> пор <g/> .
doc#9 Такі є форми першої особи однини дієслів IV кляси без чергування приголосних ( <g/> типу ходю <g/> , носю <g/> , косю <g/> ) <g/> , широко вживані <g/> , наприклад <g/> , І. Тобілевичем <g/> .
doc#9 Такі є форми третьої особи однини дієслів IV кляси з ненаголошеним закінченням на -є ( <g/> типу ходе <g/> , носе <g/> , просе <g/> ) <g/> , систематично використовувані <g/> , наприклад <g/> , О. Олесем <g/> , а з новіших — О. Стефановичем <g/> .
doc#12 Такі прикметники мають завжди наголос на наростку <g/> . </p>
doc#15 Такі приклади надзвичайно часті <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> « <g/> Чума <g/> » <g/> ) </p> <p> Такі приклади для з'ясування генези називних речень навряд чи придадуться <g/> , хіба тільки де можна в них підкреслити <g/> , що в такому ізольованому вигляді вони вживаються звичайно в малій кількості - одне називне речення <g/> , а не накопичення їх <g/> .
doc#15 <p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому присвятив багато уваги в своєму курсі стилістики Ш. Баллі і яке він зв'язує <g/> , очевидно слушно <g/> , з син- таксою розмовної мови <g/> .
doc#15 ( <g/> Модест Левицький <g/> ) </p><p> Вибігає на море човен – </p> <p> Такі вигинисті груди <g/> . </p>
doc#15 <p> Такі конструкції могли розвиватися двома шляхами <g/> .
doc#15 Такі сполуки можуть мати гіпотактичний характер <g/> : </p><p> Отак в полях <g/> , де дике жито </p><p> І сонце <g/> , й вікова блакить <g/> , </p><p> Орел <g/> , предвісник грізних битов <g/> , </p><p> За долинами прошумить <g/> . </p>