Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 ) <g/> , але вона не красива ( <g/> акт аµресії з мого боку <g/> ) <g/> , мовляв <g/> , на що ж її вживати <g/> , коли вона така <g/> !
doc#44 , між ці бастіони страхітливої ерудиції втиснуто кілька сторінок про мову й народність ( <g/> 92-97. Далі М/Н. <g/> ) <g/> , Про те <g/> , чому Потебня вибрав такий " <g/> конспіративний <g/> " спосіб <g/> , щоб висловити свої міркування про М/Н <g/> , мова пізніше <g/> .
doc#40 Одначе в письменників <g/> , що хочуть надати своїй мові народного забарвлення <g/> , такі <g/> " конструкції ( <g/> як і згадані в попередньому абзаці <g/> ) можливі й культивовані <g/> , напр <g/> .
doc#9 « <g/> Спільна мова така " <g/> малоросійська <g/> " <g/> , що чогось аж серце похвачує <g/> »2 <g/> , — і від цього загального враження здивованого захоплення <g/> , імпонування зрозумілий і легкий перехід до вихоплення <g/> , аналізи і переймання окремих слів і виразів <g/> .
doc#45 Мало надії натрапити в архівах на будь-які сліди цього <g/> , бо такі " <g/> розмови <g/> " ведуться звичайно без протоколів <g/> .
doc#65 Причину виключення и на початку слова треба шукати в дуже типовому <g/> , але й дуже невідповідному <g/> , вже згадуваному нахилі до спрощення <g/> , який не бере до уваги ні справжнього сучасного стану мови <g/> , ні її історичного розвитку { <g/> Фактично такі " <g/> спрощення <g/> " почалися ще давніше <g/> , коли відкинено правописну систему Желехівського <g/> , що позначала пом'якшення приголосних перед і вживанням літери ї <g/> , на зразок хлїб <g/> , нїжний тощо проти ніж <g/> , лій тощо <g/> } <g/> .
doc#45 Накреслено додаткові підходи до узагальненого <g/> , філософського ( <g/> в принципі Гумбольдтівського <g/> ) поняття мови як такої ( <g/> 166 т.і. <g/> ) <g/> .
doc#53 Є також група слів <g/> , що в час праці Потебні над перекладом <g/> , правдоподібно <g/> , не були архаїзмами <g/> , але стали такими ( <g/> або діялектизмами <g/> ) в процесі стабілізації літературної мови <g/> , такі <g/> , як притьмом ( <g/> 8 <g/> , 552 <g/> ) ( <g/> вживане Квіткою <g/> ) <g/> , окроме ( <g/> 7 <g/> , 13 <g/> ) <g/> , город « <g/> місто <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 560 і 574 <g/> ) <g/> , можливо <g/> , також не рідкісний у перекладі прийменник k ( <g/> наприклад <g/> , 3 <g/> , 42 <g/> ; 3 <g/> , 92 <g/> ; 8 <g/> , 66 <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#62 Це ж не смішно - це така ( <g/> може <g/> , і трагічна <g/> !
doc#45 Тим часом воно — так само як основний напрям праць Потебні <g/> , — підкріплює думку Овсянико-Куликовського ( <g/> 183 <g/> ) <g/> , який показує <g/> , що Потебня сам намагався спростувати всією своєю працею свій же висновок про загрозу втрати української мови й культури <g/> : " <g/> Ее жизнеспособность - в моих глазах — засвидетельствована ее одухотворенностью ( <g/> вообше и — в частности — не только фактом появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как Шевченко <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного явлення <g/> , как сам А. А. Потебня <g/> , возникщего из [ <g/> глубиньї Полтавщиньї <g/> , на почве того же « <g/> зтнографического материала <g/> »" ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Предметовість іменника виявляється не тільки тоді <g/> , коли він означає назви предметів як таких ( <g/> речей <g/> , осіб <g/> ) <g/> : сокира <g/> , лев <g/> , море <g/> , дочка <g/> , — а і тоді <g/> , коли він означає властивості ( <g/> білість <g/> , сила <g/> ) або процеси ( <g/> читання <g/> , бійка <g/> ) <g/> , — бо властивість або процес <g/> , названі іменником <g/> , мисляться вже не як чиясь ознака ( <g/> напр <g/> .
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#56 Ця стаття не повинна бути безконечною ( <g/> хоч тема її чи не така <g/> ) <g/> , і публіцистична частина її має скоро добігти кінця <g/> .
doc#16 Скажімо <g/> , питання про ставлення до інших націй на Україні <g/> : культурна автономія їх <g/> , чи асиміляція <g/> , чи виселення <g/> , чи ( <g/> було й таке <g/> ) екстермінація — питання <g/> , в розв'язанні якого теоретики націоналізму вбачають чи не суть націоналізму <g/> , — воно в житті <g/> , попри всю свою важливість <g/> , не стало визначальним в усвідомленні того <g/> , що таке націоналізм і націоналісти <g/> .
doc#11 І нащо тому монсиньйорові здався той ( <g/> такий <g/> ) об'єкт « <g/> спостережень <g/> » <g/> ? </p>
doc#45 Тим часом воно — так само як основний напрям праць Потебні <g/> , — підкріплює думку Овсянико-Куликовського ( <g/> 183 <g/> ) <g/> , який показує <g/> , що Потебня сам намагався спростувати всією своєю працею свій же висновок про загрозу втрати української мови й культури <g/> : " <g/> Ее жизнеспособность - в моих глазах — засвидетельствована ее одухотворенностью ( <g/> вообше и — в частности — не только фактом появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как Шевченко <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного явлення <g/> , как сам А. А. Потебня <g/> , возникщего из [ <g/> глубиньї Полтавщиньї <g/> , на почве того же « <g/> зтнографического материала <g/> »" ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#0 Але на цьому проклятому місці ніщо не було можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі екзистенціялісти <g/> , ніщота — називав це Юрій Косач <g/> . </p>
doc#27 Але <g/> , крім такого розвитку <g/> , знаходимо у Куліша аж надто часто суперечливі оцінки того самог о явища <g/> , залежні від плинних вражень або від змін настрою <g/> , сьогодні такі <g/> , а завтра інакші <g/> , а далі знов такі <g/> , як перше <g/> .
doc#33 <p> Тут починається кара і нагорода Степана за його минуле <g/> , за те <g/> , що він такий <g/> , а не інакший <g/> .
doc#77 <p> Але для того <g/> , щоб відповісти на це питання <g/> , треба з'ясувати <g/> , чому вибрано саме таку <g/> , а не іншу методу <g/> .