Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Така спроба <g/> , якби сталася <g/> , кінчилася б нічим або смертовбивством <g/> .
doc#0 <p> Стратагема їхнього авторства в той Сорок чорний рік була така <g/> .
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#0 Мабуть <g/> , така була доля й словникових матеріялів і карток <g/> . </p>
doc#0 <p> До барака <g/> , його « <g/> власного <g/> » <g/> , « <g/> рідного <g/> » ( <g/> ну <g/> , майже рідного <g/> ) барака зайшла не така вже дуже молода <g/> , але й не стара жінка <g/> : </p><p> — У вас забрали пашпорт <g/> ? </p>
doc#1 У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 Така інтерпретація була б досить банальна <g/> .
doc#1 Однак із віршів цього періоду зникає тематика <g/> , пов'язана з історією України <g/> , тема національного гноблення <g/> , така характерна для періоду « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) <g/> . </p>
doc#2 <p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> .
doc#2 <p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> .
doc#2 Така поезія про дівчину <g/> , що загубила ключі щастя <g/> , попустивши пояс <g/> ; на скарги посміхається оком Доля <g/> : </p><p> « <g/> Довгі <g/> , довгі луки поля <g/> , </p><p> і темніший ночі гай <g/> . </p>
doc#2 » </p><p> Така поезія про дівчину <g/> , що спокусилася задурно переїхати річку <g/> : </p><p> А другодня буде крик </p><p> з берега тамтого <g/> : </p><p> — А бодай <g/> !
doc#2 <p> І така міцна єдність циклів у Лятуринської <g/> , що навіть перекладні вірші — з Геніюш <g/> , з Ербена <g/> , з Бендла — не порушують цієї єдности <g/> .
doc#4 Така вона була в восьмому десятку його років у Івана Нечуя-Левицького <g/> , збайдужіла й охололо-закукурічена <g/> .
doc#4 Але не така душа <g/> .
doc#4 Це така сама співгра поетичного й апоетичного <g/> , як у доборі слів і синтаксичних конструкцій <g/> , і кінцевий ефект усіх цих засобів — специфічна <g/> , неповторна <g/> , суто особиста дикція поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#4 Але чи така людина знайдеться <g/> ?
doc#5 Схожість двох творів така разюча <g/> , що якби не певне знаття <g/> , що вони були написані одночасно і незалежно <g/> , слід було б говорити про майже копіювання <g/> .
doc#6 Звісно <g/> , така відмінність реакцій не свідчить про мистецьку вартість творів Курилика <g/> , бо мистецька вартість не вимірюється голосуванням <g/> , проте вона заслуговує на увагу <g/> . </p>