This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | , це забобон <g/> , не піддавайся <g/> , не покладайся <g/> , дій | так | <g/> , ніби такого враження не було <g/> . І завжди розум |
doc#51 | , це відродження й розквіт національної мови <g/> : </p><p> | Так | <g/> , ми на те у наш убогий мир прийшли <g/> , </p><p> Щоб мову з мов |
doc#11 | редакція назвала повістю <g/> , а автор — « <g/> штучкою <g/> » <g/> . | Так | от <g/> , виявилося <g/> , що ця « <g/> штучка <g/> » — це була торпеда <g/> . |
doc#69 | повинно замовчуватися <g/> , </p><p> Та це тут побічна тема <g/> . | Так | само <g/> , як проблема черги в реабілітаціях <g/> . У |
doc#24 | її культуру <g/> , в творення культурних цінностей <g/> . | Так | сталося <g/> , що короткий час семи років — менше <g/> , ніж |
doc#35 | приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — | так | <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в |
doc#17 | і витриманий плян <g/> . Це були вистави <g/> , сказати б | так | <g/> , режисерсько-акторські <g/> . Шлях чисто |
doc#36 | сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво | так | міцно </p><p> сплелося з російською літературою і |
doc#26 | : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> . | Так | <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова |
doc#102 | , я — член факультету <g/> . Але вирішив <g/> , що не хочу | так | іти <g/> , щоб не застати його зненацька <g/> . І попередив |
doc#67 | питає <g/> : </p><p> « <g/> Серце-козаче <g/> , як рано рушаєш <g/> , </p><p> Куди | так | рано з двору виїжджаєш <g/> ? » </p><p> Козак <g/> : </p><p> Зірко-дівчино |
doc#39 | разом <g/> . Як єдність <g/> , п'янка і пишно- гаряча <g/> . | Так | ми бачили <g/> : в образі злилися всі чари і епохи <g/> . |
doc#83 | при церкві <g/> , і церква означала культуру <g/> . </p><p> Поки | так | було і в Росії <g/> , українська культура була в |
doc#2 | , червоні маки <g/> , маки та й ще чорнобривці <g/> ! — </p><p> Чи не | так | <g/> , княгине Ганно <g/> , увижалось дівці <g/> ? </p><p> Звичайно <g/> , це |
doc#75 | вечори <g/> , ніжні осінні ранки <g/> … — все те <g/> , чим | так | пахне сумновеселий край нашого строкатого |
doc#56 | ще пам'ятає діда <g/> . Правнук його не знатиме <g/> . І | так | пам'ять про українськість западеться <g/> , — і всі « |
doc#59 | Божка <g/> , йому потрібний глум над Божком <g/> . | Так | стається самогубство героя <g/> . Лунає постріл — і в |
doc#18 | і читача <g/> . У кожній є щось принесене читачем <g/> . | Так | і те <g/> , що йде далі <g/> , — писане рукою і серцем одного |
doc#32 | і що всі мають рівнятися на неї <g/> . Часом це | так | <g/> , часом — не зовсім <g/> . Що найважливіше — сама |
doc#40 | звужена <g/> . У першому випадку вона ширша <g/> , не | так | скидається на у. Одначе це розрізнення в |