Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . Так я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без
doc#21 . </p><p> Практично з нашими виданнями справа стояла так <g/> : окремі книжечки т. зв <g/> . “ <g/> Малої бібліотеки МУРу
doc#22 . </p><p> Уже на початку нашого сторіччя <g/> , коли все ще так мирно дрімало на поверхні людського життя <g/> , ще
doc#23 в цих умовинах літературний процес важко <g/> . </p><p> Так постали концепції історії української
doc#24 її культуру <g/> , в творення культурних цінностей <g/> . Так сталося <g/> , що короткий час семи років — менше <g/> , ніж
doc#25 тоді знання української діялектології <g/> , так що коли привести його висловлювання в систему <g/> ,
doc#26 : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> . Так <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова
doc#27 та й занедужав гарненько <g/> , лежати не лежав <g/> , а так світом нудив <g/> » <g/> . </p><p> « <g/> Пранці <g/> , британці та
doc#28 ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> . З другого боку <g/> , попри всю свою
doc#29 , а це не сприяє дійсності <g/> , а сприяє вимислові <g/> . </p><p> Так чи писати той спогад <g/> ? Не маю сумніву — треба <g/> .
doc#30 бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#31 , « <g/> Росія ж самостійна держава <g/> ? Самостійна <g/> . Ну <g/> , так і ми самостійна <g/> » <g/> , з усіх культур орієнтація « <g/> у
doc#32 і що всі мають рівнятися на неї <g/> . Часом це так <g/> , часом — не зовсім <g/> . Що найважливіше — сама
doc#33 , коли були молодші <g/> , і звичайно <g/> , думали так <g/> , як герой « <g/> Міста <g/> » <g/> . Але говорити про це <g/> ? </p><p> Тоді <g/> ,
doc#34 . Нерадько впав на діл <g/> , застелений соломою <g/> , так незграбно важко <g/> , немов мішок <g/> , повний піску <g/> . І
doc#35 приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в
doc#36 сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і
doc#37 , переважно в формально-звітовому розрізі <g/> . Так я тоді ті часи бачив <g/> . </p><p> Минула третина сторіччя <g/> , і
doc#38 радянських еміграційних примітивів <g/> . </p><p> І так тепер книга Чижевського стає першою нашою
doc#39 разом <g/> . Як єдність <g/> , п'янка і пишно- гаряча <g/> . Так ми бачили <g/> : в образі злилися всі чари і епохи <g/> .