Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 Це не звичайна риторика <g/> , це — превентивна <g/> , натужна риторика <g/> , що змагається з хаосом та анархією <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#1 Якщо спробувати подати це статистично <g/> , то складається враження захаращеносте неоднорідними та взаємоунеможливлювальними елементами <g/> .
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » використана та ж техніка <g/> , але не так напористо <g/> , з далеко більшим чуттям <g/> .
doc#1 Трохи більше церковнослов'янізмів можна знайти лише в гумористичних та сатиричних віршах <g/> , таких як <g/> , наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно пародійну ролю і мають антицерковне спрямовання <g/> .
doc#1 Так само і в інших віршах <g/> , де найбільш загальні концепції й образи історичних подій та епох ніби закодовані у стислих символах <g/> .
doc#1 Контрастують із цим рядом образів образи вгодованого духовенства ( <g/> « <g/> черево чернече <g/> » <g/> ) <g/> , царів та царят <g/> , узагальнені в образі ворога й супостата <g/> .
doc#1 Започатковується він образом вина та єлею <g/> , що течуть у « <g/> черево <g/> » <g/> ; потім з'являється образ хліба як насущної потреби <g/> , а не ознаки розкоші та достатку <g/> , — спочатку це образ мізерної крихти <g/> , потім узагальнений образ зерна <g/> , засіяного царями і приреченого на згубу <g/> . </p>
doc#1 Започатковується він образом вина та єлею <g/> , що течуть у « <g/> черево <g/> » <g/> ; потім з'являється образ хліба як насущної потреби <g/> , а не ознаки розкоші та достатку <g/> , — спочатку це образ мізерної крихти <g/> , потім узагальнений образ зерна <g/> , засіяного царями і приреченого на згубу <g/> . </p>
doc#1 <p> Розкриття прихованих семантичних нюансів слова через антитезу <g/> , через розгортання Градацій символічних образів та використання оксиморонів стає основною технікою у поезії Т. Шевченка <g/> .
doc#1 <p> Тенденція Шевченкових віршів цього періоду до крайнього спрощення мови у пляні зовнішніх показників та незвичайно насиченого використання семантичних нюансів слова позначилася і на жанровому аспекті його творчости <g/> : у нього раптом з'являється особливий поетичний жанр <g/> , який можна назвати віршем-мініятюрою <g/> .
doc#1 Поряд із ліричними філософськими медитаціями та сатирою з елементами інвективи цей жанр у поезії Т. Шевченка стає основним <g/> .
doc#1 » <g/> , « <g/> Подражаніє сербському <g/> » <g/> , « <g/> Н. Я. Макарову <g/> » <g/> , « <g/> Титарівна-Немирівна <g/> » <g/> , « <g/> І день іде <g/> , і ніч іде <g/> » та « <g/> Зійшлись <g/> , побрались <g/> , поєднались <g/> » <g/> . </p>
doc#1 Це остання з довгого ряду його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через різноманітні варіянти та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> .
doc#1 <p> Та колише московщеня <g/> , </p><p> Малую дитину <g/> . </p>
doc#1 Діти грались <g/> , </p><p> Росли собі та виростали <g/> … </p>
doc#1 Якщо читати « <g/> Титарівну-Немирівну <g/> » <g/> , не знаючи всієї його попередньої творчости <g/> , то це буде лише віньєтка з цікавим поєднанням іронічних ноток та ноток співчуття — не більше <g/> .
doc#1 Величезне багатство прихованих тем <g/> , настроїв та мотивів відкривається тільки перед читачем <g/> , знайомим із віршами Т. Шевченка на цю тему <g/> .
doc#1 Неясність та навмисна алогічність аж ніяк не є недоліком <g/> .