Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Науково-філософська розумна « <g/> Філософія української ідеї та європейський контекст <g/> » на обкладинці нічого не каже про те <g/> , що мовиться тут насамперед про Івана Франка <g/> , надто про його « <g/> Мойсея <g/> » <g/> .
doc#99 там рожеві чи блакитні солодкосяйні марева <g/> , а пах плоті і червінь густої крови <g/> . </p><p> Та це було б занадто просто — половина політики <g/> , половина еротики <g/> , і <g/> , мабуть
doc#99 Та ж так не пишеться <g/> !
doc#99 Та ще й українською мовою писану ( <g/> якою ніхто не читає <g/> ) <g/> .
doc#100 Та й <g/> , відверто кажучи <g/> , трохи лякають вони мене <g/> , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних спостережень <g/> </p>
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/>
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#101 один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки національного творчого духу в німецькомовне та англомовне середовище <g/> , обравши при цьому шлях <g/> , що до снаги небагатьом <g/> : працювати без
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 Не густо й на тих <g/> , хто не один раз встиг побувати в Сучаві та інших містах сусідньої Румунії і знає не лише про валютні курси <g/> , а й про унікальні православні храми в Драгомирні <g/> , Гуморі <g/> , Молдавиці <g/> , Сучевиці <g/> , Тиргу Немці <g/> , Воронці <g/> , позначені в міжнародних туристичних путівниках і так мало відомі тим <g/> , хто й культурно <g/> , й просторово перебуває близько до них <g/> .
doc#101 « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p><p> Під час відвідин Буковини та Кам'янця-Подільського проф <g/> . Ю. Шевельов мав різні зустрічі <g/> : з викладачами і студентами філологічного факультету
doc#101 Та коли буде мій некролог <g/> , там усе буде сказано <g/> . </p>
doc#101 І та ідеологічна боротьба <g/> , яка відбувалася <g/> , відбувається і буде відбуватися на Україні <g/> , відбувається і на Заході <g/> .
doc#102 безмежним довір'ям — Олесь Гончар <g/> . 28.8.1990 р. <g/> , Київ <g/> » <g/> . </p><p> Книжка поганенька <g/> , та напис дуже зворушливий <g/> . Я ж був його вчителем три роки в Газетному технікумі і
doc#103 були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої спогади <g/> </p><p> — Але ж та прихована й відкрита « <g/> політика бойкотування <g/> » <g/> , яку тривалий час вів проти Вас Олесь
doc#103 Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> .
doc#103 Собі я залишаю лише одну шафу « <g/> з мистецтвом <g/> » <g/> , переважно українським <g/> , та й то не знаю <g/> , що з нею робити <g/> , кому вона потрібна <g/> ? </p>
doc#103 Та й <g/> , зрештою <g/> , вже ні з ким не хочеться сваритися <g/> .