Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#1 У читача <g/> , що постійно переноситься із Давнього Риму до сучасного Санкт-ГІетербурґу <g/> , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний конфлікт <g/> , таким чином <g/> , набирає універсального характеру <g/> .
doc#2 З-поза історичної людини визирає й прозирає сучасна <g/> , щоб не сказати - програмова <g/> . </p>
doc#2 До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то поетично вона живе в своєму світі <g/> , далекому від сучасного <g/> , і <g/> , через далекість <g/> , ми охоче погоджуємося приписати її печерній чи княжій добі <g/> , так само <g/> , як ми це робимо з « <g/> Весною священною <g/> » Стравинського в музиці чи зловісним кольоритом картин Реріха <g/> . </p>
doc#3 <p> Трохи більше про це хіба лише в розділі про числівник пера Д. X. Баранника в колективному нарисі Сучасна українська літературна мова <g/> .
doc#4 Бо особливість поезії Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх у дусі голляндського малярства Яна Стеена чи Давіда Тенірса з їх « <g/> строкатим сміттям <g/> » як самоціллю <g/> , не затримується увагою своєю й читача на них <g/> , а тільки черкає їх <g/> , як ластівка в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 У поезії під характеристичною назвою « <g/> Минуле в сучасному <g/> » ( <g/> « <g/> Im Gegenwärtigen Vergangnes <g/> » <g/> ) він писав <g/> : </p><p> Niemand wird uns dann beschreien </p><p> Dass wir's uns alleine gönnen <g/> ! </p>
doc#4 <p> Тільки ж сучасний світ і сучасна людина не здатні на послідовну ідилію ( <g/> нагадаю <g/> : « <g/> Ми тепер понурі і завзяті <g/> » <g/> ) <g/> , і в ідилію вкрадається зрада <g/> , уявна <g/> , як у Штравсовому « <g/> Інтермеццо <g/> » <g/> , чи й справжня — </p><p> Так страшно зробитись нелюбою </p><p> тому <g/> , хто застував цілий світ <g/> . </p>
doc#4 <p> Тільки ж сучасний світ і сучасна людина не здатні на послідовну ідилію ( <g/> нагадаю <g/> : « <g/> Ми тепер понурі і завзяті <g/> » <g/> ) <g/> , і в ідилію вкрадається зрада <g/> , уявна <g/> , як у Штравсовому « <g/> Інтермеццо <g/> » <g/> , чи й справжня — </p><p> Так страшно зробитись нелюбою </p><p> тому <g/> , хто застував цілий світ <g/> . </p>
doc#4 Зростає конкретність поетичного мислення <g/> , тверезість <g/> , що дивним дивом лучиться з ліризмом <g/> , зростає щільність образів <g/> , посилюється фолкльорний струмінь <g/> , що <g/> , мабуть <g/> , в'яже сучасне з пам'яттю дитинства <g/> .
doc#5 Він говорить про непотрібність мистецтва <g/> , про практицизм сучасної людини <g/> , про характер науки <g/> , про суть нації <g/> , про ролю кохання в житті людини <g/> , а найбільше про білок і про розум <g/> .
doc#6 Трохи більше число англійських поетів <g/> , більшість з них не першорядні <g/> , з перевагою романтиків і майже жаден не сучасний <g/> ; Вордсворт <g/> , Бравнінг <g/> , Генлі <g/> , Воєн <g/> , Ноєс <g/> , також Сассун <g/> .
doc#6 <p> Оповідь і проповідь у малярстві <g/> , відраза до абстрактного малярства <g/> , перестриб до традицій шістнадцятого сторіччя у Фландрії через голови сучасників — в уяві цих сучасників збігалися в одну цілість з біографічними зв'язками Курилика з людьми й культурою міщанства ( <g/> бо це приблизний український відповідник англійського low middle class <g/> ) <g/> , і все це творило один образ маляра <g/> , не зацікавленого проблемами малярства <g/> , і зокрема сучасного <g/> .
doc#6 А Курилик і собі не дбав за дотримання кодексу правил гри <g/> , прийнятого в сучасному мистецькому світі “ <g/> служителів культу Модерного Мистецтва <g/> ” <g/> , кажучи його словами ( <g/> 1 <g/> , 501 <g/> ) <g/> .
doc#6 Сполучення трьох рівнів у його творах — оповідного <g/> , філософського-світоглядового й водночас проповідницько-пропагандивного і <g/> , нарешті <g/> , абстракціоністського малярського роблять його унікальним у сучасному мистецтві <g/> .
doc#6 Його “ <g/> застарілі <g/> ” риси — позірний реалізм <g/> , оповідність <g/> , проповідництво <g/> , моральний консерватизм мусимо брати в контексті суперечностей і борсань <g/> , дуже сучасних <g/> .
doc#7 Ці слова справді в парадоксальній формі <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії Франції <g/> , Англії <g/> , Америки в її вищих проявах <g/> .
doc#7 Тим часом так звані осяги нашого імітування неоклясицизму на еміграції мають стільки ж спільного з сучасною поезією Европи й Америки <g/> , як Державин з Кроче або Еліотом <g/> .
doc#7 З повним почуттям відповідальносте можна сказати <g/> , що жаден з передових журналів Европи і Америки не вмістить цих віршів як сучасних <g/> , навіть якби їх подати в вартісних перекладах <g/> , а не в провокаційно- карикатурних типу славнозвісної « <g/> збірки <g/> » « <g/> Ґельб унд бляв <g/> » <g/> .
doc#7 <p> Вага невеличкого вірша Зуєвського для нашої поезії в тому <g/> , що це <g/> , скільки знаю <g/> , перше в нас адекватне відтворення типу сучасної поезії Заходу <g/> .