Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 У Франковому « <g/> Мойсеєві <g/> » вона стоїть уже на порозі українського « <g/> Фавста <g/> » <g/> , вона стукає в двері <g/> , що ведуть до « <g/> Божественної комедії <g/> » <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Коло стола стояв Іван <g/> , господар хати і тато маленької дитини <g/> » ( <g/> Стеф <g/> .
doc#95 Сучасні українські діячі на Україні стоять на засаді незрушности сучасних кордонів <g/> , навіть коли ті кордони не зовсім справедливі <g/> .
doc#12 <p> Перед і після безсполучникової прикладки <g/> , якщо перед нею не стоїть розділка ( <g/> див <g/> .
doc#81 Тож вони радо хапалися за кожного <g/> , хто пропонував свої послуги <g/> , хоч ті добровільці поняття не мали про українську ( <g/> та й російську <g/> ) технічну термінологію <g/> , ба й загальне знання української мови в багатьох із них не стояло <g/> , скажім <g/> , на рівні Рильського <g/> . </p>
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#6 Ось двоє дітей приносять зібрані квіти дорослій парі <g/> , ми хотіли б знати <g/> , чому <g/> , що стоїть за цим фактом <g/> , — але назва тільки “ <g/> Сцена на кухні <g/> ” <g/> .
doc#40 <p> Окремо стоїть іменник харч <g/> , що має в однині наголос на основі <g/> , а в множині на закінченні <g/> . </p>
doc#40 Тому перед автором стояло завдання дати повний курс сучасної української літературної мови <g/> , не оминаючи і елементарних для науковця речей <g/> , а з другого боку <g/> , в міру можливости <g/> , побудувати його науково і з методологічного боку свіжо <g/> .
doc#40 <p> в. Окремий тип прислівників — це прислівники <g/> , утворені редуплікацією ( <g/> подвоєнням <g/> ) кореня <g/> , при чому між редуплікованим коренем стоїть прийменник або частка <g/> : віч-на-віч <g/> , день-у-день ( <g/> і поруч день-денно <g/> , напр <g/> .
doc#81 Довженка <g/> , яку я бачив 22 лютого 1928 року й закрилися його « <g/> Землею <g/> » ( <g/> 10 квітня 1930 <g/> ) <g/> , посередині стояв його « <g/> Арсенал <g/> » ( <g/> 28 лютого 1929 <g/> ) <g/> .
doc#40 Адвербіялізовані займенники у зворотах не при собі « <g/> ненормальний <g/> » або і собі « <g/> своєю чергою« <g/> , все при дієсловах у значенні « <g/> безперервно <g/> » або при іменниках у значенні « <g/> скрізь <g/> » ( <g/> »Синогуб стояв коло стола і словом все звертався до пана <g/> » — Стеф <g/> .
doc#40 <p> г <g/> ) дифтонги </p><p> Тільки позірно здаються ( <g/> під впливом письма <g/> ) приголосними в і й <g/> , коли вони стоять після голосного <g/> , творячи з ним один склад <g/> .
doc#0 Сидим — стоять не приходится <g/> .
doc#81 У ХІНО-ХПІПО між мною й українським селом у моєму курсі стояла стіна <g/> , моя перша зустріч з українським селом у рамках міста не привела до контакту й взаємного зрозуміння <g/> , а тепер <g/> , у технікумі <g/> , і сліду такої стіни не було <g/> .
doc#40 <p> Звертання <g/> , як назва того предмета <g/> , до якого спрямовується мова <g/> , граматично не зв'язане з реченням <g/> , хоч інтонаційно воно не завжди виразно відокремлене від решти речення <g/> , особливо коли воно коротке ( <g/> не обтяжене залежними словами <g/> ) і стоїть у середині речення <g/> .
doc#81 Проте <g/> , від того часу <g/> , як мені відкрилися приваби й принади — особливо в історичній фонології — можливости того <g/> , що я міг би назвати не-вибірковою історією <g/> , — а до того ж з виразними рисами герметизму супроти непосвячених <g/> , усе це вовтузіння з явищами <g/> , що стоять на межі літератури <g/> , яка ніколи не була й не буде об'єктом справжньої науки <g/> , а завжди була і буде « <g/> мета-літературою <g/> » <g/> , вишиванням другісних поетичних візерунків на первісній літературі <g/> , що її творять письменники <g/> , — це вовтузіння втратило для мене сливе цілковито інтерес <g/> , перетворилося для мене на гру <g/> , на забавку <g/> , на не-справжнє <g/> .
doc#47 Але слово може мати й значення — далеко активніше — близьке до значення слова прагнення або до німецького Sehnsucht <g/> , що стоїть між цими двома значеннями <g/> .
doc#81 Вони не спроможні були « <g/> скинути <g/> » його <g/> , але дрібні душі завжди вміють отруїти існування тим <g/> , хто стоїть вище від них <g/> .
doc#92 Кінець кінцем вирішено запропонувати Білодідові зібрати документальні дані про Вашу нібито " <g/> зраду <g/> " й переслати їх президії майбутнього з'їзду <g/> , на чолі якої стоїть надзвичайно симпатичний і врівноважений академік Владімір Ґеорґієв <g/> …