Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#1 Але тепер використання фолкльорного стилю підпорядковується новим принципам Шевченкової поезії <g/> . </p>
doc#1 У подальшому чотиривірші цей стиль зберігається <g/> , тільки додається порівняння явора із зажуреним козаком <g/> : </p><p> Дніпро берег риє-риє <g/> , </p><p> Яворові корінь миє <g/> . </p>
doc#1 Отже <g/> , бачимо перше відхилення від стилю народніх пісень ( <g/> у межах самого цього стилю <g/> ) <g/> , хоча воно й незначне <g/> . </p>
doc#1 Отже <g/> , бачимо перше відхилення від стилю народніх пісень ( <g/> у межах самого цього стилю <g/> ) <g/> , хоча воно й незначне <g/> . </p>
doc#1 Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , сум'ятного СТИЛЮ <g/> , ДО СТИЛЮ зосередженого <g/> , монолітного і гармонійного - означала не лише зміну форми <g/> .
doc#1 Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , сум'ятного СТИЛЮ <g/> , ДО СТИЛЮ зосередженого <g/> , монолітного і гармонійного - означала не лише зміну форми <g/> .
doc#1 Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , сум'ятного СТИЛЮ <g/> , ДО СТИЛЮ зосередженого <g/> , монолітного і гармонійного - означала не лише зміну форми <g/> .
doc#1 » порадою <g/> : </p><p> Прокинься <g/> , кумо <g/> , пробудись </p><p> Та кругом себе подивись <g/> , </p><p> Начхай на ту дівочу славу </p><p> Та щирим серцем <g/> , нелукаво <g/> , </p><p> Хоч раз <g/> , сердего <g/> , соблуди 24. </p><p> Різко порвавши з бунтарством попереднього періоду своєї творчости з її стилістичною деструктивністю <g/> , </p><p> утвердившись у гармонії як основі Всесвіту та соціяльного устрою і застосувавши цей принцип рівноваги в самому стилі своєї поезії <g/> , Т. Шевченко в останні місяці свого життя виробив дещо інакший підхід до проблеми національної свободи України <g/> .
doc#2 Але не це головне в створенні власного стилю і власного світу <g/> , що його ми залюбки погоджуємося вмістити в перші віки нашої передісторії <g/> . </p>
doc#2 Але стиль повинен бути мужнім <g/> , і не до речі тут трухлість пухких епітетів <g/> .
doc#2 Осьмачка ідеалізує обрядовий стиль згаслого життя і в « <g/> Старшому бояринові <g/> » і особливо в « <g/> Поетові <g/> » <g/> .
doc#2 Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> .
doc#3 не властиві науковому та діловому стилям літературної мови <g/> » <g/> .
doc#4 ) <g/> , і можна клясифікувати поетів <g/> , що денникарів і цілі літературні стилі тим <g/> , як вони поводяться з займенниками — чи вони тримаються послідовносте <g/> , чи перетасовують їх і переключають і як саме <g/> .
doc#4 Інакшими словами <g/> , спільне тут - те <g/> , що маємо справу з справжньою поезією і з справжнім відчуттям стилю <g/> .
doc#4 І в обох випадках одна з особливостей цього стилю — його дуже своєрідна « <g/> щоденниковість <g/> » з грою дуже особистого <g/> , інтимно-особистого й загального <g/> , біографічно обмеженого з умінням вийти до вселюдськости <g/> , патосу <g/> , вкладеного в рамки стислости й стрима- ности <g/> , самоіронії й пластичности <g/> . </p>
doc#4 <p> Коли Ґете хоче піднести гармонію <g/> , зв'язок з традицією й спокій душі як найвищу цінність <g/> , гідну людини <g/> , в протиставленні базарові щоденних дрібниць і гасел <g/> , він стилізує свою поезію в мусульманський стиль мислення й життя <g/> : </p><p> Sonst wenn man den heiligen Koran zitierte <g/> , </p><p> Nannte man die Sure <g/> , den Vers dazu <g/> . </p>
doc#4 <p> Отже <g/> , під ґетеансько-рількеанським комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні поетичного стилю <g/> , ні жанрового оформлення <g/> , ні філософського підґрунтя <g/> , а тільки подібність у настрої <g/> , у баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .
doc#4 <p> Це змагання за означущення поетичного слова визначає собою ввесь поетичний стиль пізньої поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> .