Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 У статті « <g/> Суспільно- політичні погляди М. Драгоманова <g/> » ( <g/> 1906 <g/> ) він із співчуттям і погодженням писав <g/> , що об'єкт його дослідження « <g/> був занадто твереза і скептична натура <g/> , щоб мав вірити в якісь надприродні місії поодиноких народів <g/> » <g/> .
doc#52 <p> </doc> </p><p> Ця стаття не про Пороги ( <g/> їх було дев'ять на Дніпрі <g/> ) і Запоріжжя <g/> , а про пороги і Запоріжжя <g/> .
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#15 <p> Ще до виходу в світ третього видання книги Пєшковського з'явилася стаття Л. А. Булаховського про речення <g/> , в якій він заперечує можливість прикладати до словосполучень типу Шопот <g/> .
doc#88 , проте вони також впливали і формували напрям її розвитку в той період <g/> . </p><p> 1 Стаття була опублікована в еміграційному польськомовному часописі « <g/> Kultura <g/> » <g/> , звідси й звернення до польського
doc#80 <p> Ця метода своєрідного « <g/> переписування <g/> » настільки характеристична для Домонтовича ( <g/> і для українських « <g/> неоклясиків <g/> » взагалі <g/> ) <g/> , що їй доцільно присвятити окремий розділ у цій статті ( <g/> розділ 6 <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> Тогочасний підхід до мовних явищ і питому вагу великоукраїнських мовних впливів добре характеризує мовна дискусія 1873 р. Започаткував її Є. Сакун своєю статтею <g/> : « <g/> Замітки о рускім язиці <g/> » <g/> , де виступав з програмою вироблення якоїсь синтетичної української літературної мови <g/> .
doc#52 ( <g/> Це був дуже цікавий випадок народження малороса <g/> , і <g/> , тема важлива <g/> , може я повернувся <g/> , щоб її обговорити в окремій статті <g/> .
doc#30 Так чи так <g/> , мав рацію і Маланюк <g/> , тепер уже заштатний <g/> , котОрому вагони співали на захід <g/> , на захід7. </p><p> Щодо моєї останньої статті <g/> , то вона й далі остання <g/> , але <g/> , як мені здається <g/> , хоч певности й нема <g/> , знайшла собі прибраного батька — того ж таки мило-суворого редактора й академіка8 <g/> , котрий <g/> , коли не передумає <g/> , наміряється притулити її в передзим'ї в довіреному йому часописьмі <g/> .
doc#65 У його статті нема й слова про вживання цієї літери в чужомовних словах <g/> .
doc#87 І як би не ставитись до цього твору як до явища мистецького ( <g/> тут не місце про це говорити <g/> , можна буде про це сказати в критичних статтях <g/> ) <g/> , але мусімо ствердити <g/> , що в нашій еміграційній літературі це <g/> , може <g/> , перший нееміґрантський твір <g/> .
doc#56 Та в цій статті вже багато тем <g/> , і нема місця на цю <g/> .
doc#65 Далі була стаття про Потебню як українського вченого <g/> .
doc#4 <p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> , цей свого роду пролог до моєї статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> !
doc#89 Перевизначення завдань Спілки не входить до кола проблем цієї статті <g/> .
doc#50 Тому не можна погодитися з В. Баркою <g/> , коли він у своїй прекрасній статті про Поета твердить <g/> , що твір можна зрозуміти тільки тоді <g/> , коли повернемося до прадавнього уявлення про поему як велику пісню <g/> .
doc#102 ренеґат відважувався проявляти зовнішні прикмети « <g/> селюцтва <g/> » <g/> . </p><p> У роки війни Ю. Шевельов надрукував статті « <g/> Уярмлена мова <g/> » ( <g/> Нова Україна <g/> , 1941 <g/> ) <g/> , « <g/> Нотатки про етимологію
doc#65 З тих рис <g/> , що порушені в цій статті <g/> , до такого висновка можуть вести такі ознаки <g/> : </p><p> Широка відкритість для російських вкраплень і структур <g/> ; </p><p> Накинення російської шкали соціяльних вартостей у мові <g/> ; </p><p> Закритість до позик поза тими <g/> , що йдуть з або через російську мову <g/> ; </p><p> Недорозвиненість технічної й наукової термінології <g/> ; </p><p> Відсутність міського сленґу <g/> ; </p><p> Явище суржика й суржикізації <g/> . </p>
doc#100 Одна стаття про Є. Маланюка просто вразила <g/> : там тисячу разів педалюється слово « <g/> народ <g/> » <g/> .
doc#18 Іван Франко <g/> , статті і матеріяли <g/> , 12. Львів 1965. </p><p> Павло Филипович <g/> .