Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але це не був злочин <g/> , Н. покаявся <g/> , і Н. став на шлях виправлення <g/> . </p>
doc#0 Н. повинен стати їй на допомогу <g/> , допомогти викрити її ворогів <g/> .
doc#0 <p> Після того <g/> , як Н. потрапив під одвертий нагляд Галицького і компанії <g/> , одверті контакти з іншими людьми <g/> , крім сексотів <g/> , стали неможливими <g/> .
doc#0 <p> Н. не робив спроб стати німцем <g/> .
doc#0 І хто не хотів стати іграшкою в її руках <g/> , повинен був убезпечитися <g/> .
doc#0 Так і вийшло <g/> , що чи не найобсяжнішою книгою став « <g/> Довідник про Україну <g/> » ( <g/> « <g/> Handbuch der Ukraine <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> Берлін бо <g/> , як на Н. <g/> , став дещо неспокійним містом <g/> , а неухильно перетворювався на купу руїн <g/> .
doc#0 <p> Берлін був занадто пошарпаний <g/> , щоб спромогтися стати сковоро- динським затишком <g/> , як були Красний Лиман і Львів <g/> .
doc#0 <p> Нелегко сказати <g/> , як редактором журналу став Свирид Микитович Довгаль <g/> .
doc#0 У квітні американці ввійшли до Пляуену <g/> , і всі стали безробітними <g/> , машини перестали крутитися <g/> , пошта і транспорт більше не рухалися <g/> .
doc#1 Можна припустити <g/> , що поет знає <g/> , що твори його загалом стануть власністю мільйонів людей і що кожен із цих мільйонів читачів уловлюватиме кожну алюзію <g/> , кожен натяк на попередні твори <g/> .
doc#1 <p> Т. Шевченко не став « <g/> святим та єлейним <g/> » <g/> .
doc#1 <p> Але він надіється <g/> , що сам Господь покарає їх <g/> , а не збунтований і сліпий натовп <g/> : </p><p> Повинна буть <g/> , бо сонце стане <g/> , </p><p> І осквернену землю спалить <g/> . </p>
doc#2 І справжнє чудо поезії виявляється в тому <g/> , що те <g/> , що мало б за таких умов стати епосом <g/> , усе таки зберігає властивості лірики <g/> .
doc#2 <p> Так многоводою стала ця ріка <g/> , так багатим став світ і ми з ним <g/> , ведені ніжною рукою поетки <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#3 Але потужність цієї « <g/> другої революції <g/> » була слабша від першой і — поки що — конструкції типу п'ятьох голубів не спромоглися витіснити старі <g/> , типу п'яти голубів і стали уживатися паралельно з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p>
doc#4 <p> Стану тихо і задивлюся </p><p> на засніжені віти тюльпана </p><p> і на вогники міста <g/> , що ллються </p><p> у пітьми океани <g/> . </p>
doc#4 <p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> А ще страшніш — пізнати <g/> , що милий </p><p> не той став <g/> , а може й не був таким <g/> , </p><p> якого без тями ввесь вік любила </p><p> й якого ще й досі <g/> … </p>