Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В той час це були дуже цікаві газетки для нашої молоднечі <g/> , і вона кинулась до їх з жадобою <g/> , як на новинку <g/> , і вссала усе <g/> , навіть саму чудернацьку мову <g/> »4. </p><p> Особисті зустрічі великоукраїнців з галичанами в цей період не були численні кількісно <g/> , але і вони свою справу робили <g/> .
doc#9 Коли в гуртках молоді з'являлися поважні вже політичні діячі — члени РУП або інших партій і приносили сприйняті в Галичині мовні звороти <g/> , то не дивно <g/> , що революціонери-неофіти <g/> , для яких професіонали партійної роботи <g/> , що приїхали з-за кордону <g/> , природно <g/> , були оточені авреолею героїчности <g/> , наслідували все <g/> , що схоплювало їхнє вухо <g/> , не завжди навіть здаючи собі справу <g/> , що вони засвоюють саме галицькі мовні елементи <g/> .
doc#9 і справи про кропки над і вони цілком полишають отим завзятим граматистам та правдивим схоластам <g/> , для яких " <g/> нема в світі <g/> , як букви <g/> "»5. </p><p> А це тільки сприяло ширенню позичень <g/> .
doc#9 « <g/> Галичанізація <g/> » мови молодого покоління посунулася так помітно вперед <g/> , що її запеклий ворог І. Нечуй-Левицький зміг дати таку уїдливу й <g/> , звичайно <g/> , карикатурно перебільшену характеристику мови тогочасного молодшого покоління <g/> : « <g/> Наші молодші люди начитались галицьких газет так <g/> , що по мові зовсім погаличанилися <g/> , неначе так завзято падкували коло цієї справи <g/> , що аж повиучували ті газети й журнали й їх мову напам'ять <g/> »1. </p><p> III <g/> .
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#9 Мимо важкої долі они значно більше <g/> , ніж Галичина <g/> , прислужилися рідній літературі <g/> ; задля любови рідного слова їх вельми почитаю <g/> »1. </p><p> Даючи загальну оцінку дискусії <g/> , треба сказати <g/> , що об'єктивно вона була неминуча і потрібна <g/> , бо громадськість мусила здати собі справу з стану літературної мови і усвідомити <g/> , що галицькі елементи <g/> , засвоєні літературною мовою в період 1876— 1905 рр <g/> .
doc#9 Поширювана звідти мова <g/> , штучно створювана в формах <g/> , які тенденційно відходять від загальноукраїнської мови <g/> , є ворог останньої <g/> , а що виникнення й поширення її не викликається будь-якими природними прагненнями й потребами південноруського населення <g/> , то й поширення галицької літератури в межах Росії мусить піддягати суворій цензурі <g/> »2. У славетній « <g/> Записці <g/> » Російської Академії наук « <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> » справа поставлена <g/> , природно <g/> , більше в філологічній площині <g/> : « <g/> Малоруській мові галицької письменности ставляться в докір ці її польські елементи <g/> , це чуже українському чуттю забарвлення <g/> , якого вона зазнала у Львові <g/> .
doc#9 Але польські елементи не затемнили народної основи мови <g/> : вони посіли тільки місце тих великоруських елементів <g/> , які неминуче вдерлися б при широкому й вільному розвитку малоруської письменности на Україні <g/> »3. </p><p> Але незалежно від того усвідомлення чи неусвідомлення суті справи передові кола українського суспільства вже тоді розв'язали для себе недвозначно питання напряму розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 ) <g/> ; залагоджувати — робити <g/> , влаштовувати ( <g/> « <g/> Він залагодить справу <g/> » — « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 101 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Ні <g/> , як правило <g/> , маємо тут справу із свідомим запровадженням до літературної мови галицьких мовнихіу здобутків <g/> , із свідомим збагачуванням нашої літературної мови <g/> .
doc#9 Давніше справа стоала так <g/> , що через суто галицькі вислови читач української книжки міг опинитися в неприємних клопотах від крутих слів і словечок і кинутися українського читання <g/> .
doc#9 <p> Справа прогноз взагалі нібито виходить поза межі науки <g/> , — принаймні поза межі науки гуманітарної <g/> , бо <g/> , скажімо <g/> , астрономію або метеорологію годі уявити собі без тих прогноз <g/> , які вони дають <g/> .
doc#9 Нібито даремний опір проти сталінського « <g/> мовного експерименту <g/> » був також справою духа <g/> .
doc#10 <p> Від цього часу до самого його усунення від наукової і громадської праці в зв'язку з його арештом у справі Союзу Визволення України в кінці двадцятих років Ганцов був формальним керівником і фактичним spiritus movensАкадемічного словника <g/> .
doc#10 <p> Як погляди на окремі питання генези й історичного розвитку української мови в Ганцова зазнали розвитку й змін попри короткий час його наукової діяльності <g/> , так змінювалися <g/> , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно зформульовані в якихось теоретичних виступах <g/> , а навіть і в суті справи не викристалізувалися в викінчену систему <g/> . </p>
doc#10 Є всі дані думати <g/> , що в міру свого прощання з молодими роками Курило усвідомлювала <g/> , що і національній справі наука може краще прислужитися не романтичним захватом і запалом <g/> , а суворим <g/> , систематичним і об'єктивним вивченням справжніх фактів <g/> . </p>
doc#11 ( <g/> Про них справи були б <g/> , звісно <g/> , окремі <g/> .
doc#11 Знову будуть нас навчати <g/> : беріться за поважні справи <g/> .
doc#11 Є підозра про ваші потаємні зустрічі ще з одним німцем <g/> , який у наших таємних справах виступає під шифром Го <g/> .
doc#11 <p> Сталу справу на нього ледве чи й заведеш <g/> .