Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ? — ні <g/> , по-німецьки <g/> … </p><p> Відмінність не тільки в словах <g/> . Сама структура права радянська й німецька
doc#9 ми від українців <g/> … змін в формах <g/> : хв в чужих словах не писати замість ф <g/> … »1. Як бачимо <g/> , вимоги ці
doc#9 але вже викінчена й культурна <g/> »2. Уже в останніх словах почувається <g/> , наскільки імпонує ця мова героям
doc#9 відзначу затримання наголосу на корені в словах міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> ! Тут
doc#9 мові безконкуренційно <g/> . Навіть наголос у цих словах засвоєно <g/> , здається <g/> , галицький <g/> . Принаймні
doc#9 І. Огієнко вказував <g/> , що правильним наголосом у словах <g/> , виведених від основи ім'я <g/> , мав би бути наголос
doc#9 він шириться на Велику Україну <g/> . В багатьох словах він створив наголосові дублети <g/> : запитання <g/> ,
doc#9 , читання <g/> , снідання і т. д. <g/> , причому в цих словах нанаростковий наголос видається ще й можливим
doc#9 що не прищепилися <g/> . З другого боку <g/> , в багатьох словах на -ання ще неподільно панує старий
doc#9 в усій парадигмі <g/> . Це збереглося в старих словах <g/> : копач <g/> , шукач <g/> , втікач тощо <g/> . Навпаки <g/> , в новіших
doc#9 , в новіших своїм постанням або поширенням словах помічаємо вагання <g/> , яке проходить навіть через
doc#9 мові наголос цієї категорії слів і саме в словах новішого походження <g/> . Причина цього вагання
doc#9 одна <g/> : вплив Галичини <g/> , яка частково має в цих словах наголос на передостанньому складі <g/> . </p><p> 5. В
doc#9 , користь <g/> , ненависть <g/> , причому в останніх трьох словах вона стала майже єдино можливою нормою <g/> . З
doc#9 мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в
doc#9 , найчастіше трапляється в іншомовних словах ( <g/> мабуть <g/> , мимовільна познака того <g/> , що вони
doc#9 о в у <g/> , засвідчені або й збережені в окремих словах традиційним правописом ( <g/> будяк <g/> , мачуха <g/> ,
doc#9 ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> ,
doc#9 слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> )
doc#9 ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор