Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Окремо пишеться пів тоді <g/> , коли дорівнює значенням слову половина <g/> , напр <g/> .
doc#15 Таким чином подібний називний відмінок не можна назвати просто словом - він по-своєму навіть протилежний слову - і тому зрозуміла ( <g/> але неприйнятна <g/> ) спроба Пєшковського назвати його реченням <g/> ; з другого боку абсолютно ясно <g/> , що це не речення і саме відчуттям цього пояснюється те <g/> , що переважна більшість дослідників не визнала його реченням <g/> . </p>
doc#27 Про популярні видання <g/> , включно з « <g/> Граматкою <g/> » в кінці п'ятдесятих і на початку шістдесятих років <g/> , коли здавалося <g/> , що українському слову відкриваються нові <g/> , широкі обрії <g/> , коли вірилося — хай трохи наївно <g/> , але так думало тоді багато людей <g/> , включно з Шевченком <g/> , — що такі видання покажугь « <g/> народові <g/> , що він таке <g/> , звідки узявся і як йому подобає на світі жити <g/> » <g/> .
doc#27 І з погляду Куліша це зовсім не означало підпорядкування України <g/> , бо для нього провід належить слову <g/> , що втілює дух <g/> , і це дух через слово керує світом <g/> .
doc#36 Декотрі хахли такому простому слову як « <g/> нехай <g/> » потраплять надати двадцять різних відтінків <g/> …
doc#40 <p> * <g/> ) Битий шлях — це фразеологічний зворот <g/> , а фразеологічні звороти <g/> , як ми вже знаємо з § 5 <g/> , часто своїм значенням дорівнюють слову <g/> , а тому можуть входити до синонімічних гнізд з таким самим правом <g/> , як поодинокі слова <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> I по цьому слову вона зникла з очей <g/> » ( <g/> Грінч <g/> .
doc#40 : боки і боки <g/> , звіри і звірі <g/> , клени і клени <g/> , леви і леви <g/> , птахи і птахи <g/> ; у слові ріг подвійний наголос надає слову різного значення <g/> : роги ( <g/> корови <g/> ) — роги ( <g/> будинків <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Деякі наростки творять назви осіб за дією <g/> , водночас надаючи слову зневажливого або фамільярного забарвлення <g/> .
doc#40 Заміна його на наросток -ощ ( <g/> і <g/> ) надає слову конкретнішого значення <g/> : вже не властивости як такої <g/> , а її виявів назовні <g/> , напр <g/> .
doc#40 Але найневтральніший емоційно і найпоширеніший з тих наростків <g/> , що надають слову збірного значення <g/> , є нульовий наросток іменників середнього роду на -я <g/> , зв'язаний звичайно з подвоєнням приголосного перед закінченням ( <g/> якщо є умови для такого подвоєння <g/> ) <g/> : зілля <g/> , ломаччя <g/> , приладдя <g/> , збіжжя <g/> , лушпайя <g/> , листя <g/> , пір'я. Слова такого типу дуже поширені в українській мові <g/> , яка залюбки використовує збірні значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> д <g/> ) наростки емоційного забарвлення </p><p> Уже вище ми стикалися з багатьма наростками <g/> , що <g/> , творячи нове поняття <g/> , водночас надавали слову емоційного забарвлення <g/> , виявляли позитивне або негативне ставлення мовця до говореного <g/> .
doc#40 <p> Подовження ( <g/> подвоєння <g/> ) н у прикметниках <g/> , коли основа не кінчається на н <g/> , взагалі має тенденцію надавати слову емоційного забарвлення <g/> .
doc#40 <p> А проте і вигуки не є чисто рефлективне звукотворення <g/> , мають у собі елементи умовности <g/> , довільности зв'язку значення зі звуком <g/> , властиві слову взагалі <g/> .
doc#40 <p> ФОНЕМА І ЗВУК </p><p> ( <g/> ОСНОВИ ФОНЕТИКИ І ФОНОЛОГІЇ <g/> ) </p><p> В протилежність реченню <g/> , слову і словотворчим елементам слова ( <g/> основі <g/> , кореневі <g/> , афіксам <g/> , закінченню <g/> ) окремий звук сам собою не є носій певного конкретного значення <g/> .
doc#49 Але він виходить із світовідчування <g/> , близького « <g/> Слову <g/> » <g/> . </p>
doc#65 <p> 2. Усунення семантичного розрізнення <g/> , властивого українському слову <g/> , в пристосуванні до російського нерозчленування <g/> , приміром <g/> , укр <g/> .
doc#68 Списуючи свої рядки крадькома й лихоманково <g/> , він міг мріяти хіба про те <g/> , щоб ці клаптики паперу <g/> , заповнені найдрібнішими літерами <g/> , використовуючи кожний міліметр білого простору <g/> , якось дісталися поза мури його вужчої і його ширшої <g/> , всерадянської тюрми <g/> , якось потрапили до рук тих <g/> , хто знає ціну людському духові <g/> , вільній думці й добірному слову <g/> . </p>
doc#72 — “ <g/> продовжували традиції СВУ <g/> ” ( <g/> 37 <g/> ) <g/> , що слово народ у їхньому розумінні рівнозначне слову куркульство ( <g/> у чому <g/> , на превелике диво <g/> , вони нібито йдуть слідом Потебні й Фосслера — 34 <g/> , 32 <g/> ) <g/> , а праця Смеречинського — “ <g/> розгорнена атака КЛАСОВОГО ворога на розвиток української літературної мови <g/> , що відбувається під керівництвом партії за вказівками Леніна і Сталіна <g/> ” ( <g/> 39 <g/> ) <g/> .
doc#73 Якщо раніше автор намагався впливати на читача мелодією цілих речень і ритмом розлогих уступів <g/> , то тепер він стає ляпідарнішим і надає куди більшої ваги окремому слову <g/> , рисі <g/> , пунктирові вражень <g/> .