Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 ресурси вірша навдивовижу скромні <g/> . Жадного слова <g/> , що прозвучало б недоречно в розмовній мові — ні
doc#1 лише глибоким проникненням у семантику даного слова <g/> , повним <g/> , вичерпним використанням можливих
doc#1 використанням можливих значень <g/> , закладених у слові <g/> . </p><p> Тенденція Шевченкових віршів цього періоду
doc#1 насиченого використання семантичних нюансів слова позначилася і на жанровому аспекті його
doc#2 . </p><p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p>
doc#2 передісторії <g/> . </p><p> Важливіша нечувана стислість слова <g/> , його місткість <g/> , техніка мужньої недомовки <g/> ,
doc#2 на ґравюрі <g/> . « <g/> Було червоне поле бою <g/> » <g/> , — більше ні слова про перебіг битви <g/> , але ми бачимо його <g/> . « <g/> Лише в
doc#2 прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> ,
doc#2 , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> . Обряд робить людину частиною світу <g/> , а світ —
doc#2 Вона писатиме « <g/> лазоревий око тішив <g/> » <g/> , оминаючи слово сніг <g/> . Вона робитиме з прикметників то
doc#2 викликати без виклику і запалювати без великих слів <g/> . Вона добре знає чар свого рожевого личка <g/> ,
doc#2 літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього
doc#3 реченнях <g/> . </p><p> Семантична і синтаксична еволюція слів типу двоє ( <g/> двои <g/> ) як слід не вивчена і мала б бути
doc#3 ( <g/> на схід від <g/> ) — Хвастів — Умань <g/> . Іншими словами і дуже спрощено маємо до діла з
doc#4 , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> «
doc#4 — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші оксамитний клапоть Упав на слів стогранне скло <g/> , </p><p> А серце раптом <g/> , наче папороть <g/> , </p>
doc#4 неприйнятного для механістів і формалістів слова — душ чи <g/> , коли хочете <g/> , — майже за Олесем <g/> , —
doc#4 і завзяті <g/> , </p><p> Нас тепер ще тяжче стало взяти Тихим словом ніжности й тепла <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи
doc#4 настрою і подробиць техніки <g/> . Інакшими словами <g/> , спільне тут - те <g/> , що маємо справу з справжньою
doc#4 новопосталу радість <g/> , що « <g/> прагне вияву в новому слові <g/> » ( <g/> « <g/> Вечір <g/> » <g/> ) <g/> , І зовсім уже по-рількеанському