Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій
doc#3 . Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським
doc#9 з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , скажемо ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p>
doc#11 » <g/> ? </p><p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що
doc#11 , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія
doc#22 двадцять років тому <g/> . Забігаючи наперед <g/> , скажемо більше <g/> : вони розв язувалися двадцять років
doc#26 мораторій на вживання слова народ <g/> . Тож скажемо наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко —
doc#27 були б тільки виконавчі <g/> . Тут і тільки тут <g/> , скажемо до речі <g/> , можна було б дошукуватися
doc#30 ? <g/> ) <g/> . Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> ! І вірмо <g/> , що
doc#30 , правда <g/> , усвідомив це в 90 років <g/> , Вам судилося — скажемо так — у молоді роки <g/> , але процес однотипний <g/> . Ще
doc#31 і т. д. і т. д. </p><p> Так <g/> , не помилимося <g/> , якщо скажемо <g/> , що памфлети Хвильового не тільки не хаотичні <g/> ,
doc#37 зустрічі цих традицій <g/> , творилися засновки до — скажемо скромно — взаєморозуміння <g/> . Здається <g/> , це
doc#40 свої засоби знешкодити полісемію <g/> , про які дещо скажемо далі <g/> , говорячи про наукову термінологію <g/> . </p><p> З
doc#40 ще <g/> , звичайно <g/> , слово дорога <g/> , але про нього скажемо окремо далі <g/> . </p><p> Пригляньмось тепер до іншого
doc#40 властивостей самого предмета <g/> . Про троянду ми скажемо <g/> , що вона духмяна <g/> , про гній <g/> , — що він смердючий <g/> .
doc#40 паратакса ( <g/> сурядність <g/> ) <g/> , а про ці речення ми скажемо <g/> , що вони пов'язані паратактично ( <g/> сурядно <g/> ) <g/> .
doc#40 імени <g/> , з яким прикладка узгоджена <g/> , напр <g/> . <g/> , скажемо <g/> : « <g/> Я чув соловейка <g/> , царя співців <g/> » або <g/> : «
doc#40 різні види можуть позначати ту саму дію <g/> . Коли скажемо <g/> , наприклад <g/> , Я бачив ( <g/> недоконаний вид <g/> ) вчора
doc#53 силою цього роздратування <g/> . Чи не могло бути <g/> , скажемо ми <g/> , однією з його причин саме те <g/> , що Потебню
doc#60 пошкодити українській мові <g/> . </p><p> Підсумовуючи <g/> , скажемо <g/> , що відродження пуризму на Україні <g/> , здорове