This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не | скажемо | чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій |
doc#3 | . Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , | скажемо | <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським |
doc#9 | нехай буде наша літературна мова й кованою <g/> . | Скажемо | так <g/> : нехай кована <g/> , аби до ладу <g/> ! »3 </p><p> І далі Олена |
doc#9 | з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , | скажемо | ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p> |
doc#11 | » <g/> ? </p><p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли | скажемо | <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що |
doc#11 | , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) | скажемо | <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія |
doc#22 | двадцять років тому <g/> . Забігаючи наперед <g/> , | скажемо | більше <g/> : вони розв язувалися двадцять років |
doc#26 | мораторій на вживання слова народ <g/> . Тож | скажемо | наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко — |
doc#27 | були б тільки виконавчі <g/> . Тут і тільки тут <g/> , | скажемо | до речі <g/> , можна було б дошукуватися |
doc#30 | ? <g/> ) <g/> . Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не | скажемо | <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> ! І вірмо <g/> , що |
doc#30 | , правда <g/> , усвідомив це в 90 років <g/> , Вам судилося — | скажемо | так — у молоді роки <g/> , але процес однотипний <g/> . Ще |
doc#31 | і т. д. і т. д. </p><p> Так <g/> , не помилимося <g/> , якщо | скажемо | <g/> , що памфлети Хвильового не тільки не хаотичні <g/> , |
doc#37 | зустрічі цих традицій <g/> , творилися засновки до — | скажемо | скромно — взаєморозуміння <g/> . Здається <g/> , це |
doc#40 | свої засоби знешкодити полісемію <g/> , про які дещо | скажемо | далі <g/> , говорячи про наукову термінологію <g/> . </p><p> З |
doc#40 | ще <g/> , звичайно <g/> , слово дорога <g/> , але про нього | скажемо | окремо далі <g/> . </p><p> Пригляньмось тепер до іншого |
doc#40 | властивостей самого предмета <g/> . Про троянду ми | скажемо | <g/> , що вона духмяна <g/> , про гній <g/> , — що він смердючий <g/> . |
doc#40 | паратакса ( <g/> сурядність <g/> ) <g/> , а про ці речення ми | скажемо | <g/> , що вони пов'язані паратактично ( <g/> сурядно <g/> ) <g/> . |
doc#40 | імени <g/> , з яким прикладка узгоджена <g/> , напр <g/> . <g/> , | скажемо | <g/> : « <g/> Я чув соловейка <g/> , царя співців <g/> » або <g/> : « |
doc#40 | різні види можуть позначати ту саму дію <g/> . Коли | скажемо | <g/> , наприклад <g/> , Я бачив ( <g/> недоконаний вид <g/> ) вчора |
doc#53 | силою цього роздратування <g/> . Чи не могло бути <g/> , | скажемо | ми <g/> , однією з його причин саме те <g/> , що Потебню |