Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 , чи то на Кобилетопщині <g/> , котре з двох — сказати важко <g/> , бо в обох райцентрах собори давно пішли
doc#0 . У доброму традиційному романі тут має бути сказано <g/> : пролунав дзвінок <g/> . Соцреалізм є соцреалізм <g/> .
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя <g/> , —
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя <g/> , —
doc#0 з'їхалося досить людського матеріялу з-над <g/> , скажімо <g/> , Дніпра й допливів <g/> . Бадьоро він благослив Н. <g/> : </p><p> —
doc#0 геть пізнішого часу вся авантюра виглядає ( <g/> як і сказано <g/> ) поганим водевілем <g/> . Але в радянських тодішніх
doc#0 справжній Шевченко — Шевченко <g/> . </p><p> Красний Лиман </p><p> Сказати про втечу з Харкова було легше <g/> , ніж утекти <g/> .
doc#0 жінка <g/> : </p><p> — У вас забрали пашпорт <g/> ? </p><p> — Забрали <g/> . </p><p> — Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p><p> — Сказали
doc#0 Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p><p> — Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди не йдіть <g/> . Чекайте тут на мене <g/> . </p><p> Ця
doc#0 high brow <g/> , але і не якась гопакерія <g/> . </p><p> Нелегко сказати <g/> , як редактором журналу став Свирид Микитович
doc#0 в Костецькому сміховинне — не важко <g/> . Усе <g/> , що тут сказано й показане <g/> , має в собі риси смішности <g/> . Від
doc#0 Швейка й менше про Сковороду <g/> . Приходить пора сказати про підстави для такого зближення наче зовсім
doc#0 американської байдужости ( <g/> за гаслом <g/> , сказати б <g/> , ільфо-і-петровим гаслом — Спасение
doc#1 не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій
doc#2 перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх
doc#2 людини визирає й прозирає сучасна <g/> , щоб не сказати - програмова <g/> . </p><p> Але для поезії це не має значення <g/> .
doc#2 Порівняння впресовується в сам образ <g/> . Замість сказати — коні меткі <g/> , як стріли Перуна <g/> , — поетка каже <g/> : «
doc#2 . Хто б з визначних поетів наважився римувати <g/> , скажімо <g/> , мечі і посланці <g/> ? Хіба початківець <g/> , чий вірш
doc#3 . Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським
doc#3 є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> . Мовні редактори не