Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . У доброму традиційному романі тут має бути сказано <g/> : пролунав дзвінок <g/> . Соцреалізм є соцреалізм <g/> .
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя <g/> , —
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя <g/> , —
doc#0 до кабінету Галицького не приводили <g/> . Як сказав тоді Галицький своєму свіжому підопічному <g/> : «
doc#0 студентам <g/> . І Н. <g/> , було відомо Галицькому <g/> , сказав <g/> , що ця постанова перегороджувала дітям
doc#0 Галицького були правдиві <g/> . Н. справді таке сказав <g/> , і тепер був час покаятися <g/> . Він це й зробив <g/> , як
doc#0 , про який Галицький не подумав <g/> . Н. справді сказав цю єресь <g/> , але він сказав про це вчора і сказав
doc#0 не подумав <g/> . Н. справді сказав цю єресь <g/> , але він сказав про це вчора і сказав Мусі Файбишенкові <g/> : ergo <g/> ,
doc#0 сказав цю єресь <g/> , але він сказав про це вчора і сказав Мусі Файбишенкові <g/> : ergo <g/> , на послугах
doc#0 сьомий день від першої візити Галицького Н. сказав собі годі <g/> . Він попередив Галицького <g/> , що хоче
doc#0 з'їхалося досить людського матеріялу з-над <g/> , скажімо <g/> , Дніпра й допливів <g/> . Бадьоро він благослив Н. <g/> : </p><p> —
doc#0 геть пізнішого часу вся авантюра виглядає ( <g/> як і сказано <g/> ) поганим водевілем <g/> . Але в радянських тодішніх
doc#0 . Все-таки захід <g/> . </p><p> Молодики зупинили Н <g/> , і один сказав ( <g/> по-німецьки <g/> , як Галицький говорив колись
doc#0 пашпорт у свою кишеню <g/> , бічну <g/> , в піджаку <g/> , і сказав <g/> : </p><p> — За дві години в бараку X з речами <g/> . Ви
doc#0 жінка <g/> : </p><p> — У вас забрали пашпорт <g/> ? </p><p> — Забрали <g/> . </p><p> — Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p><p> — Сказали
doc#0 Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p><p> — Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди не йдіть <g/> . Чекайте тут на мене <g/> . </p><p> Ця
doc#0 в Костецькому сміховинне — не важко <g/> . Усе <g/> , що тут сказано й показане <g/> , має в собі риси смішности <g/> . Від
doc#1 не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій
doc#2 перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх
doc#2 . Хто б з визначних поетів наважився римувати <g/> , скажімо <g/> , мечі і посланці <g/> ? Хіба початківець <g/> , чий вірш