This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 | хоробрих « <g/> рецензій <g/> » <g/> , де автор нагорі пише <g/> , | скажім | <g/> , « <g/> Голубі диліжанси <g/> » або « <g/> Твори <g/> » Миколи Куліша |
doc#16 | з початку до кінця на фальсифікації цитат <g/> ! </p><p> От <g/> , | скажімо | <g/> , « <g/> Дух нашої давнини <g/> » — книжка на 271 сторінку <g/> , |
doc#4 | боку <g/> , його — так і названу « <g/> Фуґу <g/> » <g/> , а з другого <g/> , | скажімо | <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> . Не знаю <g/> , чи перед Наталею |
doc#72 | окремий закон з 29 лютого 1920 р. <g/> , виданий <g/> , як | сказано | <g/> , « <g/> згідно з § 129 <g/> » конституції <g/> . Неофіційно |
doc#93 | , надто коли це було проти більшости ( <g/> | скажім | <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » Кулішева <g/> ) <g/> . Тепер я звичайно |
doc#73 | дезорнаменталізації прози <g/> , до <g/> , коли можна так | сказати | <g/> , « <g/> опроження <g/> » прози помітний і на творах Юрія |
doc#54 | виходять недоречними й силуваними <g/> . | Скажімо | <g/> , « <g/> Розповідь машиніста <g/> » талановитого Ігоря |
doc#59 | . Це помітить кожний <g/> , кому в пам'яті мова <g/> , | скажімо | <g/> , « <g/> Рубікону Хмельницького <g/> » або « <g/> Чарівної |
doc#53 | ) <g/> . Із спостереженої ним <g/> , як ми тепер могли б | сказати | <g/> , « <g/> русифікації <g/> » російської мови <g/> , Потебня |
doc#80 | » <g/> , а справжній сказав би це все в одному реченні <g/> , | скажім | <g/> , « <g/> Цвіркун був одночасно хлібороб <g/> , чинбар і |
doc#59 | йдуть одночасно й рівнобіжно <g/> . Справді <g/> , | скажімо | <g/> , « <g/> Чарівна Україна <g/> » була і є видатним твором |
doc#102 | людей <g/> , і він заперечив <g/> . Не знаю точно <g/> , як він | сказав | <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( |
doc#8 | було враження <g/> , що він більше думає не про те <g/> , що | сказати | <g/> , а про те <g/> , чого не сказати <g/> , не договорити <g/> . Такий |
doc#63 | дивлячись у віддзяплені двері <g/> , війт хотів щось | сказати | <g/> , але замість того тільки гикнув у загальній |
doc#38 | уряду <g/> » <g/> . Хто були ці « <g/> розмірно молоді люди <g/> » <g/> , не | сказано | <g/> , але можна здогадуватися <g/> , що між ними був |
doc#24 | двадцятих років <g/> , де не тільки багато і глибоко | сказано | <g/> , але сказано в вивершено-досконалій формі <g/> . |
doc#46 | він стискав простягнену йому руку <g/> , — я не можу | сказати | <g/> , але це враження лишилося в мене до кінця <g/> . </p><p> Геть |
doc#84 | й Росія так виснажаться <g/> , що самі впадуть <g/> . Дико | сказати | <g/> , але цю сміховинну « <g/> концепцію <g/> » підтримувала |
doc#10 | громадянин <g/> . Якогось нового слова тут Ганцов не | сказав | <g/> , але ці його висловлювання мають |
doc#38 | Ваплітяни не були націоналістами <g/> . Гаразд <g/> . Як <g/> , | скажімо | <g/> , Антоненко-Давидович <g/> ? Марко Вороний <g/> ? Ладя |