Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#33 1996. № 1. С. 118-124. </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Місто <g/> » Валеріяна Підмогильного <g/> ) </p><p> У чудесних і приречено людяних листах Івана Дніпровського до Миколи Куліша <g/> , опублікованих у « <g/> Голубих диліжансах <g/> » <g/> , невеличкій книжці <g/> , власне брошурці <g/> , що своєю глибиною й людяністю перевершує все друковане українською мовою за останні роки <g/> , є фраза <g/> : « <g/> А коли твій Малахій сказав <g/> , що він прийшов " <g/> перевірити всі комісії <g/> " <g/> , я зрозумів <g/> , що ти сам свідомий обов'язку <g/> » <g/> . </p>
doc#35 До нього тоді чимраз більше починає стосуватися те <g/> , що ( <g/> несправедливо <g/> ) В. Липинський сказав про все життя Барановича <g/> : « <g/> І здається <g/> , неначе автора цих писань відділив якийсь мур від життя всієї сучасної України <g/> » <g/> .
doc#37 Я сказав діяльність <g/>
doc#52 <p> ОБОЛОНЬ МІЖ ПОРОГАМИ <g/> : ВІДСТУП </p><p> Мені кажуть <g/> : Солженіцин може мати свої хиби <g/> , але критикувати його — злочин <g/> , бо він перший і покищо єдиний <g/> , хто сказав усю правду про ленінсько-сталінський терор <g/> , про мільйони загиблих <g/> , хто зібрав цю правду <g/> , вже майже поховану в нелюдських умовах радянського режиму <g/> , й приніс її світові <g/> . </p>
doc#57 Не драматизм <g/> , а спокійна мудрість глибокої віри — такою я бачу цю церкву <g/> , в цьому сенсі відмінну <g/> , я сказав би <g/> , зрілішу від усіх попередніх церковних праць Жука <g/> . </p>
doc#74 Він сказав <g/> : </p><p> Одне з двох <g/> : або ми глибоке запілля імперіялізму - східні колоніяльні й напівколоніяльні країни - розворушимо <g/> , революціо­нізуємо й тим прискоримо падіння імперіялізму <g/> , або ми промажемо тут і тим зміцнимо імперіялізм <g/> , і тим послабимо силу нашого руху <g/>
doc#75 Зрештою <g/> , я вже сказав <g/> , що мета цих рядків — бути пригадкою <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#83 Я сказав <g/> : XVII сторіччя було в ідеології добою універсалізму <g/> , фактично — воно було добою ставання національних держав <g/> .
doc#88 Один з моїх університетських друзів <g/> , росіянин <g/> , колись сказав <g/> , що професори — це « <g/> позвоночные животные <g/> » <g/> .
doc#92 У нього була добра пам'ять <g/> , він легко згадував цитати й любив несподівані зіставлення різноджерельних цитат <g/> , але пам'ятати <g/> , чи він уже сказав щось колись у діялозі з даною особою <g/> , чи ні <g/> , — все це мало занадто мало значення для його пам'яті <g/> .
doc#95 ) </p><p> — То ви не любите Львова <g/> , — сказав мені один знайомий <g/> , львівського роду <g/> . </p>
doc#98 Я сказав <g/> , що ціную його як науковця <g/> , людину і громадянина <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов сказав <g/> , що на Заході про таку церкву написали б кілька монографій <g/>
doc#102 Не знаю точно <g/> , як він сказав <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( <g/> тобто для мене <g/> ) і для мене ( <g/> тобто для Гончара <g/> ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p>