Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Було це чи то на Коняччині <g/> , чи то на Кобилетопщині <g/> , котре з двох — сказати важко <g/> , бо в обох райцентрах собори давно пішли на службу культурі <g/> , а пам'ятники Великому Вождеві були стандартні <g/> .
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#2 <p> Якщо порівняти перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх писали різні поети <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#5 Раціональне проти іраціонального найкраще <g/> , на думку автора <g/> , виявить себе не в ситуації <g/> , скажімо <g/> , Льова проти Славенка <g/> , а в ситуації Славенко проти Славенка <g/> .
doc#6 І “ <g/> канадськости <g/> ” не тільки в пейзажі <g/> , як <g/> , скажімо <g/> , в Лорена Гарріса або Тома Томсона <g/> , а і в людях <g/> .
doc#7 З повним почуттям відповідальносте можна сказати <g/> , що жаден з передових журналів Европи і Америки не вмістить цих віршів як сучасних <g/> , навіть якби їх подати в вартісних перекладах <g/> , а не в провокаційно- карикатурних типу славнозвісної « <g/> збірки <g/> » « <g/> Ґельб унд бляв <g/> » <g/> .
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#9 <p> Якби Сімович поставився негативно до мого задуму <g/> , мабуть за той задум я і не взявся б. Але він захопився моїм планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , сказати б <g/> , поблагословив мене беззастережно <g/> .
doc#10 Але він спромігся також сказати вирішальне слово в українській діалектології і в її складному питанні ґенезі української мови <g/> , дарма що опрацюванню цих проблем він зміг через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> .
doc#11 <p> Колись чехи видумали « <g/> соціялізм з людським обличчям <g/> » <g/> , історія <g/> , як відомо <g/> , з сумним кінцем <g/> ; тепер Кундера творить <g/> , сказати б <g/> , теорію сексу з людським обличчям <g/> .
doc#12 : сказати <g/> , спитати <g/> , стягти <g/> , схибити <g/> .
doc#13 Якщо сказати <g/> , що — тому <g/> , що це — байронічна поема <g/> , критик не повірить <g/> .
doc#14 Є щось зо три спірні наголоси ( <g/> згасИш — 18 <g/> , в І з ь м у' — 51 <g/> , мовчаннЯ — 55 <g/> ) <g/> , але майже нема рядка <g/> , що про нього можна було б сказати <g/> , що його треба написати інакше <g/> .
doc#15 Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що встановлення називних речень як особливої синтаксичної конструкції належить російському мовознавству <g/> .
doc#16 Але чи не розраховує він просто на наївного читача <g/> , якого можна задурити <g/> , на читача <g/> , сказати б <g/> , не з « <g/> еліти <g/> » <g/> , а з « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> ? </p>
doc#17 Це були вистави <g/> , сказати б так <g/> , режисерсько-акторські <g/> .
doc#18 Правди ради треба сказати <g/> , іцо і це твердження знайшло свій перший вияв у Яреми ( <g/> с. 17 <g/> ) <g/> .
doc#19 Але певні народницько-культурницькі мотиви споріднюють творчість Мовину цих років з поезією <g/> , скажімо <g/> , Грабов- ського <g/> , Івана Манжури <g/> , Бориса Грінченка <g/> , з прозою Панаса Мирного <g/> .